— Близько восьмої ранку ми зменшили газ, і апарат став опускатися до хмар. Помітивши справа під собою прогалину, ми направилися до неї. Як у віконці, побачили обриси Києво-Печерської лаври та Ланцюгового мосту. Виявилося, що проскочили верст на 30 далі передбачуваного спуску. Зробили велике коло й опустилися на знайомому Куренівському аеродромі, — розповідає кореспонденту журналу "Воздухоплаватель" авіатор 25-річний Ігор Сікорський із Києва на початку липня 1914-го.
Він працює головним конструктором авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу в Ризі. Створює чотиримоторний літак "Ілля Муромець". У лютому 1914 року на ньому встановлює світовий рекорд по вантажопідйомності — злітає з 16 особами та собакою на борту. Півгодини кружляє над околицями Петрограда.
Після цього всі чекають від "Іллі Муромця", коли він відправиться у "велике плавання". Ігор Сікорський наважується на переліт Петроград – Київ — майже 1,2 тис. км. Це рекордна відстань для літаків на той час.
У політ збираються четверо. Крім конструктора — пілот Христофор Прусіс, штурман Георгій Лавров і механік Володимир Панасюк. Звозять на аеродром інструмент, карти, пальне, теплий одяг і продукти. Вирушають 17 червня о 1:00. У цей час у Петрограді білі ночі. Та в літаку темно. Компас і прилади не видно, їх підсвічують ліхтарями.
"Близько шостої ранку вирішили поснідати. Усі, крім одного, який залишився за кермом, зібралися в затишній вітальні, сіли в зручних плетених кріслах. На стіл поставили гарячу каву в двох термосах і бутерброди, — писав у спогадах про переліт Ігор Сікорський. — Корабель летів так спокійно, що повний стакан кави на столі не розливався. Все було смачне, кава гаряча. Ми щохвилини відривалися, щоб помилуватися чудовим видом із вікна повітряного корабля, що спокійно плив".
Щоб сповістити в Петроград успішний перебіг польоту, над містечками кілька разів викидають за борт телеграми та гроші на їх пересилку. Кладуть у металеві трубочки й закривають корками з обох боків. Прив'язують тонкий, але довгий шматок матерії. У польоті виглядає, як довгий червоний хвіст. Тому їх помічають. Усі викинуті повідомлення знаходять і відправляють.
Для заправки сідають у полі біля Орші — тепер районний центр у Вітебській області Білорусі. Заливають пальне із каністр у баки. Оглядають двигуни. Це займає близько 4 год. До льотчиків збігаються місцеві жителі. Ігор Сікорський просить допомогти відкотити літак до краю поля, щоб можна було розігнати його для зльоту. Погоджуються 50 чоловіків.
"За 15 хвилин після підйому в повітря до мене раптом підбіг механік і став показувати рукою на лівий двигун. По його обличчю я здогадався, що там коїться щось недобре, — писав Ігор Сікорський. — Лопнула мідна трубка, що проводить бензин з бака у двигун. Паливо широким струменем лилося на крило. Від спалаху у двигуні зайнявся бензин на крилі. Почалася пожежа".
Механіки кидаються одягом гасити вогонь. Літак саджають біля села за 20 км від Орші. Беруться лагодити поломку. За кілька хвилин приїжджає місцевий справник із декількома стражниками. Хтось йому повідомив, що приземлилися німецькі повітроплавці. Тому збирається арештувати екіпаж. Дізнавшись, що авіатори з Петрограда летять до Києва, поліцейський запрошує повечеряти. Льотчики розкладають намети і продовжують політ на світанку.
"Корабель увійшов у суцільну смугу хмар. Качка робилася все сильнішою та різкою. Ми нічого не бачили, за вікном були суцільні свинцеві хмари. Орієнтувалися лише за допомогою приладів. Пішов сильний дощ, — ділився спогадами Ігор Сікорський. — По склу лилися потоки води. Кілька секунд, іноді півхвилини, апарат рухався спокійно. Але потім знову наступала різка і сильна хитавиця. Після одного з таких моментів раптом відчули, що корабель різко нахилився лівим крилом донизу і почав стрімко падати. Ніякі рухи кермом не допомагали".
Літак опускається до висоти 426 м. Команда не може зрозуміти, в яку сторону летіти. Вдається вивернути на захід. Хочуть дістатися до Дніпра. За 10 км хмари рідшають і вони бачать річку. Орієнтуючись за нею, прямують до Києва.
"Той ентузіазм і увага, з яким зустріли земляка Ігоря Сікорського кияни, змусили його разом із супутниками забути важкі хвилини польоту, — писав у книжці про Ігоря Сікорського тодішній керівник медичної служби повітряного флоту Російської імперії Константин Фінне. — Зустрічати авіаторів прийшло багато молоді. Київська міська рада обрала Ігоря Сікорського почесним громадянином столиці. Київський політехнічний інститут вручив йому почесний диплом на звання інженера. У ресторані Купецького саду на честь екіпажу літака влаштували бенкет".
5 тисяч доларів — 1,8 млн грн на теперішні гроші, дав композитор Сергій Рахманінов 1923-го конструктору Ігореві Сікорському на побудову літака, що перелітав би через Атлантичний океан.
— Мені набридло страждати через морську хворобу під час подорожей із США у Європу, — пояснив Рахманінов. — За літаками майбутнє. Можна сказати, я вкладаю у майбутні гастролі.
Розлучився через прихильність дружини до комуністів
1889, 6 червня — у сім'ї професора кафедри неврології та психіатрії Івана Сікорського в Києві народився Ігор.
1903 — вступає до Морського кадетського корпусу в Петербурзі. За три роки залишає навчання. Стає студентом Київського політехнічного інституту. Проектує гелікоптери та літаки. Їздить на курси до Паризької технічної школи.
1910 — починає роботу над створенням вертольота. Конструює аеросани й аероплани. Літаком С-6 установлює світовий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами — 111 км/год.
1917 — у Петрограді одружується з Ольгою Сінкевич. У них народжується донька Тетяна. Дружина стає активною прихильницею комуністів, і вони розлучаються. Залишає їй будинок, а сам орендує квартиру. Знайомі повідомляють, що ним цікавляться чекісти. Виїжджає у Францію, потім США.
1923 — засновує компанію Sikorsky Aircraft. Перший свій літак S-29 збирає в ангарах птахофабрики. Наступного року в Нью-Йорку одружується з вчителькою Єлизаветою Семеновою. У них народжуються сини Сергій, Микола, Ігор і Георгій.
1941 — гелікоптери Сікорського беруть на озброєння Збройні сили США. За його ліцензіями започатковують вертольотобудування у Великій Британії та Франції.
1957 — замість авто на вертоліт пересідає президент США Дуайт Ейзенхауер. Вертолітні майданчики обладнують біля Білого Дому.
1972, 26 жовтня — Ігор Сікорський помирає в американському місті Істон в штаті Коннектикут. Компанію Sikorsky Aircraft успадкував старший син Сергій.
2 
1
Коментарі