Комедію "Діамантова рука" під час прокату подивилася рекордна кількість радянських глядачів — 76,7 млн. Кольоровий і широкоекранний "кинороман в двух частях из жизни контрабандистов, с прологом и эпилогом" вийшов на екрани 40 років тому — 28 квітня 1969-го.
Сценарист Яків Костюковський за основу фільму взяв репортаж про контрабанду коштовностей, що його якось вичитав в одній із газет. Щоправда, там усе відбувалося не у Стамбулі, а в Альпах, десь на італійському кордоні. Коли сценарій затвердили, до режисера Леоніда Гайдая вишикувалася черга: костюмери, декоратори, оператори й освітлювачі були впевнені, що фільм зніматимуть за кордоном. Та Стамбул знімали у Баку, а курортне містечко — в Адлері.
Сценарій "Діамантової руки" із самого початку писався під Юрія Нікуліна. У комедії знялася вся його родина. Дружина актора Тетяна — в епізодичній ролі екскурсовода, а 10-річний син Максим зіграв "святого" хлопчика з цебром і вудкою, якого контрабандист Гена (Андрій Миронов) зустрічає на острові.
В Адлері знімальна група жила в готелі "Горизонт". У підвалі обладнали костюмерну і реквізиторську. Там зберігали й "двійника" Нікуліна — ляльку Горбункова із пап"є-маше. Її мали скидати з висоти при зйомці епізоду, коли Семен Семенович вивалювався з багажника "москвича", підвішеного до гелікоптера. Аби фігура не припадала пилюкою, її накрили білим простирадлом. Якось прибиральниця підняла простирадло й обімліла: перед нею лежав "мертвий" Нікулін. За годину про смерть артиста знало все місто. Нікулін одразу подзвонив до Москви й попередив матір, аби не хвилювалася. І добре зробив: наступного дня звістка про його "трагічну загибель" долетіла й туди.
На роль запеклого рецидивіста Льоліка пробувалися Анатолій Папанов і Михайло Пуговкін. Худрада обрала Папанова. Багато реплік його героя пішли в народ: "Если человек идиот, то это надолго", "Нет такого мужа, который хотя бы на час не мечтал стать холостяком", "Бить буду аккуратно, но сильно!", "Чтоб ты жил на одну зарплату!", "За чужой счёт пьют даже трезвенники и язвенники".
Нонна Мордюкова зіграла начальницю будинку Варвару Плющ. За сценарієм, її героїня у бесіді з дружиною Горбункова заявляла:
— Я не удивлюсь, если завтра выяснится, что ваш муж тайно посещает синагогу.
— Вот вы подняли еврейский вопрос, но никак его не решили, — дорікнуло Гайдаю керівництво після перегляду фільму.
Режисер дивувався: це ж жарт, єврейського питання він і не думав торкатися.
— Ну тогда скажите хотя бы "Тайный дом свиданий", — не здавалося начальство.
— Я знаю, что в нашей стране есть синагоги, — сказав Гайдай, — но вот насчёт тайных домов свиданий ничего не слышал.
Зрештою синагогу замінили на коханку.
Акторка Світлана Світлична, з чиїх вуст вирвалася фраза "Не виноватая я! Он сам пришёл!", уперше в історії радянського кіно показала на екрані стриптиз. Але під час показу фільму на телебаченні пікантні кадри порізали.
3 
1
Коментарі