"Гроші — ось що мене цікавить", — любив повторювати Ісаак Зінґер, уже ставши багатим і знаменитим. Цікавили ж вони його змалечку. Принаймні вже тоді, коли на вкрадених у батька однодоларових банкнотах він домальовував криві нулики.
Єврей Адам Зінґер емігрував до США з Німеччини наприкінці XVIII ст. На шматок хліба заробляв тим, що майстрував карети. Ісаак, восьма дитина у сім"ї, з"явився на світ, коли його батьки мали вже під п"ятдесят. Хлопець ріс непосидючим і збитошним. У 12 років він утік з дому.
У місті Рочестер Ісаак влаштовується учнем механіка. Він вигнався під два метри й виглядав майже парубком. А ще в нього дуже рано прокинувся сентимент до слабкої статі.
Одного разу до міста прибув мандрівний театр. Ісаак вирішив, що в ньому пропадає великий актор. Тож коли лицедії залишали Рочестер, він поплентався за ними і кілька років колесив Америкою. У Нью-Йорку Ісаак знайомиться зі швачкою Кетрін Гейлі й незабаром одружується з нею. Йому було 19, їй — 15. Жили молодята у батьків дружини. Ісаак повертається до ремесла механіка. Через чотири роки в Зінґерів народився син, а згодом — донька.
Сімейна рутина Ісаакові швидко надокучила. 1836 року він покидає родину і знову пристає до мандрівної трупи. Під час виступу в Балтиморі молодий донжуан помітив у залі миле личко. Відразу після вистави він перестрів юну леді та запитав просто в очі:
Свою першу машинку Зінґер продав за 100 доларів
— Міс Спонслер, вам потрібен спонсор?
18-річна Мері Енн втратила дар мови. Звісно, жодним спонсорством тоді й не пахло, бо в кишенях у Зінґера гуляв вітер. Але він досяг головного — звернув на себе увагу. Зрештою, за пару тижнів Мері Енн таки впала в Ісаакові обійми.
До Кетрін він уже не повернеться, а з Мері Енн живе "на віру". Працюючи на будівництві каналу, Зінґер створює машину для свердління каменю. Заробляє на ній $2000 — величезну суму на ті часи — і засновує на них театральну трупу. Інвестиція була невдалою: після п"яти років мандрівок Америкою трупа розпадається. Це був перший і єдиний "прокол" у бізнесовій практиці Зінґера.
Без копійки за душею, він осідає в глухому провінційному містечку і працює на пилорамі. Робота була одноманітна, й аби не занидіти, Ісаак розробляє верстат для обробки дерева. 1849 року він перебирається до Нью-Йорка і намовляє видавця Джорджа Зібера вкласти кошти у виробництво його верстатів. Вирішивши, що в Бостоні буде легше досягти успіху, компаньйони перебираються туди й винаймають кут у майстерні з ремонту швейних машин.
Однак попитом Зінґерові верстати не користалися. Він мав впасти у відчай: йому було під сорок, на плечах купа дітей і повне безгрошів"я. Та Ісаак залицявся собі до місцевих швачок і час від часу спостерігав, як господар майстерні мучиться над швейними механізмами.
У середині XIX ст. вони були громіздкими та незручними. Нитки часто плуталися і рвалися. Прострочивши з десяток стібків, і то лише по прямій лінії, треба було виймати тканину й починати все спочатку. Тож кравчині віддавали перевагу дідівському способові — шили вручну. Зінґер позичив у компаньйона $40 й у винайманій комірці взявся до роботи. На одинадцятий день він показав приятелям свою швейну машину.
Винаходу фактично не було, лише геніальна компіляція з моделей, що вже існували. Але машина Зінґера давала змогу вільно маневрувати тканиною й виконувати криволінійні шви.
Щоби звільнити кравцеві обидві руки, Ісаак приладнав педаль, коливання якої приводило в рух увесь механізм. Зінґер здійснив революцію у кравецькому ремеслі. Саме за це його пізніше назвуть "Наполеоном швейних машин".
Того дня, коли він демонстрував свою машину, у них із Мері Енн народилася десята дитина.
Позичені гроші Ісаак витратив на оформлення патенту та реєстрацію фірми. Свою першу машинку він продав за $100. Невдовзі фабрика із пошиття сорочок замовила відразу 30 машин. Потім були ще замовлення, ще і ще. Здавалося, нарешті посипався золотий дощ.
Але автори попередніх моделей звинуватили Зінґера, що той украв їхні ідеї. Судові процеси, які американська преса 1850-х охрестила "війною швейних машин", тривали кілька років. Гідно вибратися з халепи Ісаакові допомагає адвокат Едвард Кларк. Вони входять у долю і засновують "Виробничу компанію Зінґера", а також завод із виробництва швейних машин.
Спочатку покупцями були переважно великі кравецькі майстерні, бо $100 на ту пору становили чверть річних прибутків американської родини середнього статку. Аби зацікавити своїм виробом домогосподарок, компаньйони роблять швейні машини "Зінґер" першим товаром у світі, який можна було купити в розстрочку.
Ісаак постійно вдосконалював свою машину. Завдяки цьому її вартість вдалося знизити до $10. Зменшення ціни з лихвою окупилося завдяки збільшенню обсягів продажу. За кілька років Зінґер стає мільйонером. Він купує розкішні апартаменти в Нью-Йорку, розлучається з Кетрін й узаконює свої стосунки з Мері Енн.
До кінця життя читав по складах
Якось проїжджаючи П"ятою авеню, вона побачила, що в сусідньому екіпажі її благовірний тримає в обіймах працівницю своєї фірми. Після великого скандалу з"ясувалося, що Ісаак потай співживе з нею кілька років, і та вже встигла народити йому п"ятьох дітей. Коли ж клубок стали розмотувати далі, виявилося, що на Мангеттені є ще одна жінка, до якої заглядав Зінґер. І вона також виховує Ісаакового нащадка.
Викритий і зганьблений, Зінґер утікає до Європи. У Парижі він знайомиться із красунею Ізабель Соммервіль. Вона вже була одружена, але для затятого бабія це не становило жодної проблеми. Коли після розлучення 54-річний Ісаак веде під вінець 21-річну Ізабель, та вже чекає від нього дитину. Свого часу кружляли чутки, що то саме з його останньої дружини скульптор ліпив Статую свободи.
Зінґер поволі відходить від повсякденних справ компанії і призначає найманого президента — крок новаторський на ті часи. Разом з Ізабель і дітьми він поселяється в містечку Пейнтон на півдні Англії. Маєток за півмільйона доларів Ісаак скромно називав "вігвамом".
Останні роки його життя минули в розкоші та екстравагантних забаганках. 23 липня 1875 року він помер "від хвороби серця та запалення трахеї". Йому було майже 64. До кінця життя Зінґер читав по складах і ледве давав собі раду з письмом. Своїм нащадкам він залишив неймовірний на ті часи спадок — майже $14 млн. Коли засвітилася така сума, у різних кінцях світу виринуло ще п"ятеро його байстрюків. Так що кінцевий батьківський "доробок" Ісаака Зінґера становив 22 дітей від трьох дружин і чотирьох коханок.
У рік його смерті в Америці та Європі було продано майже чверть мільйона швейних машин "Зінґер". Згодом компанія розрослася до транснаціональної корпорації — першої у світі. Завдяки добротності та надійності продукції, вона кілька десятиліть була лідером на ринку швейних машин. Ще 2000 року понад 100 млн "Зінґерів" різних моделей служили людям у 67 країнах світу.
1811, 27 жовтня — Ісаак Зінґер народився в містечку Піттстаун на північному сході США
1851, 12 серпня — запатентовує вдосконалений варіант швейної машини
1853 — разом з адвокатом Едуардом Кларком засновує "Виробничу компанію Зінґера"
1855 — на Всесвітній виставці у Парижі швейна машина "Зінґер" здобуває перше місце
1871 — продажі фірми становлять 180 тис. машин на рік
1900 — асортимент швейних машин "Зінґер" охоплює 40 різноманітних моделей
1902 — запускають завод у Подольську під Москвою, який забезпечує "Зінґерами" всю Російську імперію, зокрема й Україну
1908 — у Нью-Йорку компанія зводить 47-поверховий офіс, який став першим у світі хмарочосом
1913 — річний обсяг продажів швейної машини "Зінґер" сягає позначки 3 млн
3 
1
Коментарі