Ексклюзиви
Вівторок, 09 жовтня 2007 14:32

Танцівниця Мата Харі працювала на дві розвідки

  Преса захоплювалася танцівницею Мата Харі, а театрознавці нещадно критикували, називаючи її стиль ”східним кітчем”
Преса захоплювалася танцівницею Мата Харі, а театрознавці нещадно критикували, називаючи її стиль ”східним кітчем”

Ще за життя ця жінка стала міфом. Ким насправді була Мата Харі: талановитою танцівницею чи скандальною куртизанкою, цинічною спокусницею впливових чоловіків чи невинною жертвою їхніх політичних ігор? На це запитання й сьогодні не можна відповісти достеменно.

Навесні 1905 року Мата Харі дебютувала на паризькій сцені як виконавиця східних танців. Казала, нібито вона з дитинства їх навчалася в буддійському монастирі. Особливо вражав танець "Семи покривал". Їх вона поступово знімала одне за одним, залишаючись наприкінці лише в намисті та браслетах.

Красуня-танцівниця отримує запрошення виступати в паризьких театрах. Танцює в Мадриді, Відні, Монте-Карло, Мілані, Берліні. Невдовзі стає найбільш високооплачуваною танцівницею у світі. Плітки про її численні романи з товстосумами, дипломатами та членами королівських родин не сходили зі шпальт газет. Серед них називали й ім"я старшого сина німецького кайзера кронпринца Вільгельма.

Танцівниця розповідала, що народилася від шлюбу багатого голландського колоніста з бідною яванською красунею, яка працювала на плантаціях. Після смерті батька заможна рідня нібито не визнала її матері й бідна вдова змушена була віддати дівчинку в храмові танцівниці. Іншим разом видавала себе за доньку англійського короля та індійської княжни, або європейської аристократки й індуса, яких переслідували релігійні фанатики. Своє ім"я залежно від настрою Мата Харі перекладала то як "око дня" (сонце), то як "світло ранкової зорі".

Насправді ж вона народилася в маленькому голландському місті Лауварден у сім"ї ремісника Адама Зелле, який виготовляв капелюхи. Дівчинку назвали Марґарет Ґертруда. Після смерті матері її відправили до рідні в інше містечко. Єдиною можливістю вирватися з провінційної задухи було заміжжя. І 20-річна Марґарет виходить заміж за шлюбним оголошенням у газеті за вдвічі старшого капітана Рудольфа Мак-Леода. Подружжя виїздить до Ост-Індії, нині Індонезія, — тодішньої голландської колонії. Там Мак-Леод служив командиром гарнізону.

Секретну інформацію вона нібито вивідувала в коханців у ліжку

Марґарет народила двох дітей. Старший син Норман помер у 2-річному віці від інфекційної хвороби. Після повернення до Нідерландів, 1902-го, шлюб було розірвано. Меншу доньку чоловік відсудив у Марґарет, звинувативши її у непристойній поведінці та подружніх зрадах. Мата Харі згодом вигадувала, що дітей підступно отруїла служниця, яку вона задушила власними руками. Також скаржилася на алкоголізм і нестриманість Рудольфа. Численні прикраси завжди прикривали груди Марґарет, нібито тому, що в дикому нападі ревнощів чоловік їх понівечив.

Перша світова війна застала танцівницю в Берліні. Мата Харі повертається до Нідерландів, де протягом 1915 року виступає в королівському театрі міста Гааги. Нейтральний статус її батьківщини давав змогу подорожувати країнами Європи. У німецькому посольстві в іспанській столиці Мадриді тоді працював Вільгельм Канаріс, який згодом стане адміралом і шефом абверу — нацистської військової розвідки. Мата Харі вперше в житті закохалася до нестями і, схоже, стала сліпою іграшкою в руках досвідченого розвідника. Багаторічна утриманка заможних і впливових чоловіків, вона звикла до розкішного життя й панічно боялася бідності. Можливо, це й змусило її стати агентом Н-21 німецької розвідки.

Навесні 1916-го вона приїздить до Парижа, виступає у найпрестижніших залах. Серед її друзів і коханців чимало впливових людей. Серед них багато військових. У них у ліжку Мата Харі нібито вивідувала секретну інформацію й передавала Канарісові. Невдовзі їй роблять пропозицію співпраці з французькою контррозвідкою. Вона погоджується, але вимагає за свої послуги мільйон франків.

На слід подвійної шпигунки виходить англійська розвідка МІ-5 й починає за нею стежити. Англійці зафіксували зустрічі танцівниці з німецькими агентами. Цією інформацією вони поділилися з французькими колегами.

За дорученням Канаріса Мата Харі декілька разів намагалася влаштувати свої гастролі в Лондоні. Проте щоразу отримувала відмову — без жодних пояснень. Канаріс зрозумів, що його агентку викрито, й вирішив здати її французам. На благання танцівниці вивести її з гри він дав зрозуміти, що шпигунство — це угода на все життя.

Наказ повернутися до французької столиці означав неминучий провал. У лютому 1917-го Мата Харі з"явилася в Парижі, її відразу заарештували. Слідство тривало декілька місяців. Проте доказів провини було замало, й справа розсипалася. Безсумнівним було лише те, що як подвійний агент вона отримувала гроші й від німецької, й від французької розвідки, але ... нічого ні для тих, ні для інших не зробила. На захист виступили впливові друзі, проте їхні намагання були марними: фінал справи було вирішено заздалегідь. Роздмухуючи шпигуноманію, французьке правосуддя скоріш за все намагалося відвернути увагу від поразок на фронтах.

Паризький суд визнав, що в результаті секретної інформації, яку Мата Харі передала німецькій розвідці, загинуло 50 тис. військових і тисячі мирних громадян. Вони перебували на кораблях, потоплених німецькими субмаринами в Середземному морі. Адвокати подали прохання про помилування на ім"я президента Франції. Проте той його відхилив, і вранці 15 жовтня на військовому полігоні під Парижем смертний вирок було виконано. Мата Харі відмовилася від чорної пов"язки на очі, поцілувала черницю, яка її супроводжувала, й благословила солдатів, які мусили в неї стріляти.

1876, 7 серпня — Марґарет Ґертруда Зелле народилася в голландському місті Лауварден в родині капелюшника
1896 — виходить заміж за капітана колоніальних військ Рудольфа Мак-Леода й виїжджає на Схід
1902 — повертається до Голландії й розлучається з чоловіком
1903 — виступає натурницею та наїзницею в паризькому цирку
1905 — дебютує як танцівниця під артистичним псевдонімом Мата Харі
1915 — зустріч із Канарісом у Мадриді, Мата Харі стає агентом Н-21 німецької розвідки
1916 — починає співпрацювати з французькою розвідкою
1917, 15 жовтня — Мата Харі під Парижем розстріляли як німецьку шпигунку
На батьківщині танцівниці-шпигунки є печиво й цигарки з її ім"ям. У Лаувардені, рідному місті Мата Харі, на її честь названо центральну площу

Зараз ви читаєте новину «Танцівниця Мата Харі працювала на дві розвідки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода