Колись Бог закликав до себе всіх святих. Святий Миколай і святий Касян ішли разом. Дорогою зустріли дядька, що застряв у баюрі. Касян побоявся забруднити риз, а Миколай підставив плече й допоміг витягнути воза. За цей вчинок Бог нагородив Миколая двома святами на рік, Касянові ж вділив одне на чотири.
Так народна легенда тлумачить появу дня 29 лютого, коли, за православним календарем, вшановують преподобного Івана Касяна Римлянина. Він жив наприкінці IV — на початку V ст. у Галії, біля нинішнього французького міста Марселя. Заснував чоловічий і жіночий монастирі, залишив по собі богословські праці. Та упередження людей до високосного року й додаткового дня у ньому зробили зі святого Касяна мало не душогуба. Його змальовують косим і кульгавим. Він має буйний норов, з усіма свариться, пиячить. За іншим переказом, святий Касян охороняє вхід до пекла. Має довгі по коліна брови та вії. Піднімає їх тільки 29 лютого, у високосний рік. Від його погляду людина гине й трава в"яне. Тому до того, хто недобре гляне, кажуть: "Чого Касяном дивишся?"
Вважалося, що шлюби, взяті високосного року, будуть недовговічними. Молода перед вінчанням потай промовляла: "Вінчаюсь вінцем, а не високосним кінцем". Якщо ж такий шлюб розпадався, то щоб жінці швидко створити нову сім"ю, вона мала "обріктися".
— Це треба по селу у дванадцяті хатах у дванадцяті жонок льону попросіті, — розповідає 78-річна Улита Гриб із села Морозівка Брусилівського району на Житомирщині. — Возьми того льону, напраді, натчи, вишій гарного рушніка і отдай на церкву.
— У високосний не будують нової хати. Жити в такой хаті не будеш або дуже важка житка буде, — переконана 78-річна Лідія Вареник зі Ржищева на Київщині. — І нового колодязя не споряджали, і погріб не копали — або завалиться, або ще щось таке буде. І телиці нової не купляли, і машини не треба у цей год куплять.
3 
1
Коментарі