— Поки письменник Володимир Сосюра присвячував вірші своїй дружині Марії, вона писала доноси на його товаришів. Працювала таємним агентом радянських спецслужб, — розповідає історик Едуард Андрющенко, 29 років. Вивчав життя подружжя в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Aрхіви КҐБ для медіа".
Як вони познайомилися?
— Марію Данилову поет уперше побачив 1931 року в Донецьку на концерті до дня народження Тараса Шевченка. На той час уже був розлучений із першою дружиною Вірою Берзіною. У минулому вона була комісаркою червоноармійського ескадрону. Розійшлися через антиукраїнські погляди.
Марія була молодшою за Володимира на 12 років. Вона співала. Того вечора на сцені виконала "Заповіт". Сосюра закохався з першого погляду. Після концерту підійшов познайомитися, і вже за кілька днів вони одружилися. Це було дуже швидко і спонтанно. Більшість людей з оточення поета Марію не любили. Вважали, що їхній шлюб відбувся з розрахунку жінки. Називали її пліткаркою та інтриганкою, яка шукає грошей і слави.
Коли її завербували?
— Восени 1941-го в Москві чи Уфі. Туди евакуйовували радянських письменників із сім'ями. У спогадах Марія пише, що спочатку її готували до боротьби з німецькими окупантами. Хотіли відправити в Київ як підпільницю, та потім передумали. Однак ця інформація не підтверджена офіційними документами. Встановлено лише, що жінка доносила на письменників. Володимир знав про співпрацю дружини з органами держбезпеки. Невідомо, чи вона випадково видала себе, чи розповіла прямо. На їхні стосунки це суттєво не вплинуло.
У Марії Сосюри були конкретні завдання?
— Мала прислухатися, про що говорять у письменницькому середовищі. Звертати увагу на настрої та доповідати про це кураторам. Зараз документально підтверджені два епізоди, пов'язані з її агентурною діяльністю. Марія писала про них у своїх записках. І вони ж згадані в матеріалах кримінальної справи на неї, яка зберігається в архіві СБУ. Під час евакуації в колі письменників сказала, що добре було б, якби Німеччина перемогла. Це була її ініціатива — хотіла подивитися на реакцію присутніх. Другий випадок пов'язаний із діяльністю націоналістів. Уже після війни до Сосюр у гості часто приходив молодий чоловік, який називав себе бандерівцем. Агітував утекти за кордон, де їм допоможуть націоналісти-емігранти. Казав, що там поважають Володимира і його творчість. Марія здала цього чоловіка. Наслідки обох доносів невідомі.
Як її викрили?
— Агент із неї був поганий. Розповідала знайомим, що працює на Комітет держбезпеки. Потім її побачили, коли з кількома чоловіками заходила до готелю "Театральний" у Києві. Це були куратори, однак знайомі стали говорити про коханців. 1949-го написала листа до голови Спілки письменників України Олександра Корнійчука. У ньому пояснила ситуацію і попросила допомогти розвіяти чутки. Благала не розповідати нікому про лист. Але Корнійчук показав його працівникам держбезпеки. Марію Сосюру арештували за розголошення державної таємниці й засудили до 10 років таборів.
Як повівся Володимир Сосюра?
— Намагався визволити дружину, писав Сталіну. Та чи щиро робив це — невідомо. Бо в той час у нього з'явилася інша жінка. Заочно розлучився й одружився з 26-річною друкаркою. Коли Марію звільнили, вона дізналася про нову сім'ю чоловіка. Повернулася в Київ й оселилася в сестри Серафими. Та зателефонувала Володимиру. Він одразу ж поїхав до колишньої дружини, розцілував і заплакав. На руках відніс додому. Була виснажена — лишилися лише шкіра та кістки. Сосюра розлучився з третьою дружиною і знову одружився з Марією. Раніше їхні сварки чув увесь будинок, а тепер стали жити дуже тихо.
2 онуків доглядали Володимир і Марія Сосюри на старості. Світозар та Орися — діти їхнього єдиного сина Володимира. Він працював сценаристом на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Із двома синами від першого шлюбу поет не спілкувався через заборону їхньої матері.
Працювала на вирубці лісу
Марія Данилова народилася 1910 року в родині робітників у Санкт-Петербурзі в Росії. Через кілька років її батьки переїхали в Київ. Тут закінчила сім класів середньої школи та балетну студію. З 1929 року працювала артисткою Донбаської вокально- інструментальної капели. 1931-го одружилася з поетом Володимиром Сосюрою. Наступного року в них народився син Володимир.
1950-го жінку засудили на 10 років виправно-трудових таборів. Працювала на цегельному та кам'яному заводі, лісозаготівлі в Сибіру. Через п'ять років звільнили за амністією. Повернувшись до України, дізналася, що чоловік одружився з іншою. За рік Володимир та Марія знову почали жити разом у Києві в будинку на вулиці Михайла Коцюбинського.
Поховала чоловіка 1965‑го. Пережила його на 30 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві — поряд із Володимиром Сосюрою.
1 
1
Коментарі