Коли режисерові Володимиру Меньшову дали прочитати сценарій фільму "Москва сльозам не вірить", його зацікавив лише один момент. Катерина — головна героїня — накручує будильника, лягає спати, а прокидається через 20 років. Режисер спочатку навіть подумав, що з тексту випало кілька сторінок. Та врешті збагнув, що сценарист так зробив зумисно. Стрічка двосерійна: Катерина засинає в кінці першої серії, щоб прокинутися у другій — два десятиліття потому. Як у казці про гидке каченя: колишня "ліміта" із провінції перетворюється на керівника великого московського підприємства.
На головну роль запрошували актрис Ірину Купченко й Маргариту Терехову. Обидві відмовилися. Першій не сподобався сценарій, друга воліла стати Міледі в "Трьох мушкетерах". Тож режисер умовляє зіграти Катерину свою дружину Віру Алентову. Виконавиць ролей її двох подруг, які також приїхали підкорювати Москву, теж нелегко було знайти.
— Роль Людмили я пропонував Анастасії Вертинській, але вона не погоджувалася, — згадує Меньшов. — Але, побачивши в одному телеспектаклі Іру Муравйову, зрозумів — ось вона, Людмила!
Муравйова казала, що на першому перегляді фільму розплакалася — такою вульгарною їй здалася її героїня. Але дізнавшись, що стрічка має успіх, заспокоїлася.
На роль третьої подруги, Антоніни, запрошували Наталю Андрейченко. Не схотіла.
— Я телефонував Галі Польських. Та образилася — як я узагалі їй таке грати пропоную, — продовжує режисер. — Кандидатуру Ніни Русланової виносили на обговорення худради, але в Раїси Рязанової образ виходив цікавіший. Русланова образилася, що її не взяли.
На роль Георгія Івановича — "он же Гога, он же Гоша, он же Юра, он же Жора" — Меньшов пробував Віталія Соломіна. Не підійшов. Подумував уже за Олега Єфремова або В"ячеслава Тихонова. Але якось у фільмі "Дорога моя людино" побачив Олексія Баталова і вигукнув:
— Це ж Гоша!
Єдиною актрисою, щодо якої режисер визначився відразу, була Наталя Вавілова, яка зіграла Олександру — доньку Катерини. Але її батьки були категорично проти зйомок. Дівчина тоді тільки-но почала вчитися на курсах стенографістів. І Меньшов поїхав до батьків Наташі з Баталовим — відомим уже актором. Коли ті відчинили двері, були приголомшені.
— Отпустите, — просив Баталов, — не такая уж большая у нее роль. Наташа сможет сниматься и учиться.
Батьки дали згоду. А Наталя Вавілова зрештою кинула курси, вступила до Інституту кінематографії й стала актрисою.
Стрічку не оминула радянська цензура.
— Обніми його, груди відкрий, груди! — командував Меньшов, вклавши дружину в ліжко з Баталовим.
Баталов підводиться з-за столу, а під плащем у нього тільки плавки
Частину цього епізоду звеліли вирізати. Так само як і моменти, коли гола Алентова стоїть під душем. Особливо Меньшов шкодує про видалений інтимний епізод із коханцем Каті, якого грає Олег Табаков. Покраяли сцену і з Гошею-Баталовим, де він п"є горілку з чоловіком Антоніни-Тосі, коли той урешті-решт його знайшов:
— Как погода?
— С утра шел дождь.
— А что вообще в мире делается?
— Стабильности нет. Террористы опять захватили самолет.
Тут Баталов підводиться з-за столу, а під плащем у нього тільки плавки.
"Москва сльозам не вірить" вийшла на екрани 30 років тому й мала грандіозний успіх. Картину купили до 100 країн. 1980-го вона отримала "Оскара" як найкращий іноземний фільм. Невиїзний Меньшов і гадки не мав про тріумф у Голлівуді. А ось його "заклятий друг" режисер Микита Михалков у товаристві акторів Людмили Гурченко й Олега Янковського саме перебував у Німеччині. Церемонію з Америки дивилися в готельному номері й не сумнівалися, що стрічка Меньшова "пролетить, як фанера над Парижем".
— Нагороду здобуває картина "Москва сльозам не вірить", СРСР, — раптом оголошує ведучий.
Янковський згодом розповідав, що Михалков аж почорнів, а далі почав пиячити.
Крилаті фрази зі стрічки
В сорок лет жизнь только начинается.
С бумагой в стране напряженка!
— А чего это вы в темноте сидите?
— Мы? Телевизор смотрим.
В квартиру всех пускать, никого не выпускать!
Вечер перестает быть томным.
Все и всегда я буду решать сам. На том простом основании, что я мужчина.
Особые приметы имеются? Ну, там, шрам на лице?
— Есть. У него после аппендицита шрам.
2 
1
Коментарі
2