— Благовіщення — велике свято, — розповідає 60-річний Михайло Герліб із села Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області. — Навіть більше, ніж Великдень. Кажуть, цього дня навіть не мучать грішників в пеклі. Бо всі святкують благу вість. Ніхто не працює на землі, бо це вважають за гріх непрощенний. Чекають, коли після Благовіщення земля почне парувати. От тоді можна її орати й копати, та все сіяти й садити.
Православні та греко-католики відзначають Благовіщення 7 квітня. В основі свята — євангельський переказ про благу вість, яку Архангел Гавриїл приніс Діві Марії: вона невдовзі народить Сина Божого — Ісуса Христа.
Для українців у святі християнські вірування й ритуали поєдналися із прадавнім культом Матері-Землі й святкуванням Великого дня — себто дня весняного рівнодення. Саме тоді наші предки розпочинали новий аграрний рік. У цей день навіть сонце під час сходу радіє весні й теплу — "грає" всіма кольорами веселки й танцює над горизонтом.
— Цього дня Бог благословляє землю, — говорить односельчанка Михайла Ольга Василинюк, 53 роки. — До Благовіщення вона спить, відпочиває. А тепер прокидається та відкривається. Та варто стерегтися, бо гадюки цього дня виповзають нагору. Тому не можна приносити до хати пруття й гілля. Так недовго й закликати гаддя в господу.
Також нічого не позичають із дому. Інакше з господарства буде "йти" добро, не вестимуться гроші, худоба, домашня птиця.
"Від Благовіщенського теляти — добра не чекати", — така є приказка. Цей день вважають небезпечним, "сердитим" і "караючим". Він недобрий для початку нового життя — як у людей, так і у тварин.
Яйця, знесені 7 квітня, викидають — щоб не вилупилися курчата-покручі. На Гуцульщині та Буковині досі побутує повір'я, що на Благовіщення не годиться мати статеві стосунки. Зачата дитина народиться калікою. Вагітних жінок застерігають не братися до праці. Бо це неодмінно позначиться на майбутній дитині — матиме заячу губу, криву руку чи ногу, родимі плями на обличчі й тілі.
— Старші люди нас навчали, що на Благовіщення навіть не можна брати в руки ніякого насіння, бо воно не буде сходить на полі, — каже Ольга Василинюк.
Намагаються заворожити достаток, добрий урожай і родинне щастя
Яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень. Так само цього дня можна передбачити погоду на цілий рік. А отже визначити стратегію поведінки хлібороба. Дощ віщує врожайне літо. Якщо тепло — літо буде сухе, а як "мішано" — "літо на все буде добре". Як сонце сходить рано, то буде хороший урожай кукурудзи.
На Благовіщення намагаються заворожити достаток, добрий урожай і родинне щастя. Для цього на Західному Поліссі випікали спеціальне печиво у формі борони, серпа чи плуга. Його підкидали вгору й просили птахів сприяти сімейному добробуту:
— На тобі борону, а ти мені дай жита сторону. На тобі серпа, дай мені жита снопа.
На Східному Поліссі й сьогодні роблять "гальопи" — прісне печиво чи дріжджові булки у вигляді лапи бусола — лелеки. Ними пригощають гостей, роздають дітям або залишають у саду на деревах.
— Бусле, бусле, на тобі гальопу, а мені дай жита копу, — примовляють.
5 
35413
Коментарі