Ексклюзиви
Пʼятниця, 21 вересня 2007 14:47

Колорадського жука називали "агентом ЦРУ"

 

Улітку 1877 року в околицях німецького міста Лейпциг уперше з"явився жук, що виїдав стебла картоплі. Його разом із вантажем продуктів кораблем  перевезли зі США. Там жуків виявили ще 1859-го. Того року невідомий шкідник майже повністю знищив картопляні поля у штаті Колорадо на південному сході країни. Звідти він почав ширитися далі. Американські фермери прозвали його колорадським.

Нелегального мігранта до Європи вдалося відразу знищили. Вантажі з Америки почали ретельно перевіряти, а знайдених жуків відразу спалювали. У 1870–1880-х шкідник знову пробрався до Німеччини й Польщі, але й цього разу йому не вдалося укріпитися.

Завоювати Європу шкідникові вдалося лише під час Першої світової війни. США мали військову базу у французькому місті Бордо й поставляли туди продукти для своїх вояків. Жука привезли разом із картоплею. Цим ніхто не переймався: тривала війна, й було не до боротьби зі шкідниками. Коли ж настав спокій, було вже пізно. "Американський нелегал" до 1935-го поширився по всій Франції та рухався далі на Схід.

Під час Другої світової колорадський жук завоював усю Німеччину. Та справжня пошесть розпочалася наприкінці 1940-х — на початку 1950-х. Першими постраждали найзахідніші соціалістичні країни — НДР, Польща та Чехословаччина. Винним визнали Центральне розвідувальне управління США. "Нечуваний злочин американських імперіалістів", — писала польська газета "Трибуна люду" 1950-го. Громадянам країни повідомляли, що в німецького сусіда "американські літаки, порушуючи усталені зони польотів, уночі скинули величезну кількість колорадського жука". А невдовзі: "Американські кандидати у злочинці атомної війни сьогодні показали зразок того, що готують людству. Лише душогубці можуть вдатися до такої огиди, як навмисне нищення мирного доробку людської праці, знищення врожаю колорадським жуком". У газетах країн соцтабору розпочалася істерія. СРСР підтримав своїх союзників. Улітку того ж року американським дипломатам навіть передали ноту в цій справі. Тим більше, що колорадський жук поволі добирався до радянських кордонів.

В Україні його вперше виявили 1949 року. Він переповз із Польщі до Львівської області. Його швидко знищили.

Друге нашестя сталося 1958-го. У травні стояла тепла та суха погода, й вітром із Угорщини та Чехословаччини велику кількість жуків занесло на Закарпаття. Шкідник почав швидко розповзатися по Україні.

— Мій батько тоді працював шофером, — згадує жителька села Пиї Кагарлицького району на Київщині. — Возив місцевого агронома на конференцію до Києва. Там їм розповіли про полосатого жука, якого не можна отруїти. Пам"ятаю, всі зібралися в хаті й дивувалися: як то не можна отруїти? Навіть говорили, що жук дуже гарний — як матросик.

Колорадського жука в Україні тоді бачили ще переважно на картинках. Лише де-не-де на городах можна було знайти личинки. На нього оголосили полювання. Аби люди знали, як виглядає шкідник, його малювали на сірникових коробках. За кожного знайденого платили по копійці. Це найбільше зацікавило дітей. Вони ходили полями й городами й збирали всіх смугастих комах.

Та вже за кілька років шкідник масово розселився на полях. Першою зброєю проти нього були відро та віник. Жука збивали з картоплі або просто збирали руками, а потім спалювали. Далі вигадували нові методи.

Згодом почали використовувати пестициди. На певний час це допомогло. Але колорадський жук швидко адаптувався до отрути й через кілька років перестав реагувати на хімікати. Нова отрута один-два сезони може вбивати шкідника, а на наступний він до неї звикає.

Для місцевих птахів колорадський жук був "несмачним". Тому вчені почали шукати його природного ворога. У США, у штаті Колорадо, знайшли хижаків, які можуть поїдати жуків. Ними виявилися клопи та паразитуючі мухи. Їх завезли до Європи, розвели й випустили на поля. Кількість жуків раптово зменшилася. Але коли випускати паразитів перестали, шкідник знову з"явився. І їв уже не лише картоплю, а й помідори та баклажани.

Тоді вчені з"ясували, що батьківщиною колорадського жука є зовсім не Колорадо, а Мексика. Там виявили близько півсотні різновидів цієї комахи. Саме тут науковці знайшли комах, які їли або самого жука, або його личинки. Та з"ясувалося, що ці паразити не можуть адаптуватися ні до європейського, ні до північноамериканського клімату. І на відміну від колорадського жука не можуть переносити холодної зими.

— Щоб повністю знищити колорадського жука, потрібно як мінімум 5–10 років не вирощувати картоплі, аж доки він повністю не виздихає, — говорить аспірантка Інституту захисту рослин 25-річна Людмила Остроушко.

Зараз ви читаєте новину «Колорадського жука називали "агентом ЦРУ"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2781
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода