"Якщо від жінки пахне поганими парфумами, у неї немає майбутнього", — любила цитувати поета Поля Валері французька модельєрка Коко Шанель (1883–1971).
До 1920-го жінки парфумилися, щоби приховати запах немитого тіла. Виливали на себе їх стільки, що іноді встояти поруч було годі. А все тому, що парфуми були нестійкі, бо робили їх із природних компонентів, які швидко вивітрювалися. Тому пані й панни воліли, щоб запах тримався якнайдовше. Від жінки могло пахнути або трояндою, або жасмином, або фіалкою — поєднувати кілька квіткових запахів іще не вміли.
Коко Шанель, яка вже встигла створити коротку чорну сукню, з'явитися в опері стриженою і заснувати дім моди, любила просто запах чистого тіла. Вона вирішила створити парфуми, які мали б її ім'я і пахли не як квітка, а як жінка. У цей час Коко була закохана в молодшого від неї на 11 років російського князя Дмитра Романова. Він познайомив її із колишнім придворним парфумером царської сім'ї Ернестом Бо. Той працював у центрі парфумерної промисловості того часу, французькому місті Ґрасс, і вже вмів використовувати альдегіди — синтетичні речовини. Вони надавали композиції складного, невизначеного аромату, який міг триматися годинами. Зникла потреба виливати на себе цілий флакон. Цього і прагнула Коко. Вона попросила Ернеста Бо створити для неї нові парфуми.
Робота тривала кілька місяців. Нарешті Бо представив Шанель 24 варіанти. Коко понюхала десяток і вибрала той, що найбільше сподобався. Вона попросила додати трохи конвалії. Парфуми назвали просто за номером пробного флакона — №5. Вони містили 80 складників.
Спочатку "Шанель №5" Коко просто роздаровувала світським дамам. Коли ж про новий аромат заговорив мало не весь Париж і він став мрією кожної жінки, влаштувала презентацію. То було 90 років тому — 5 травня 1921-го.
— Мої парфуми — для сучасної жінки, яка їздить автомобілем, грає в теніс, не боїться засмагати на свіжому повітрі, — сказала модельєрка. — А водночас неповторна, розкішна і вишукана.
Парфумерну композицію аромату "Шанель №5" не змінювали із 1921-го. Навіть троянди, екстракт яких також входить до складу цих парфумів, досі вирощують на тій самій французькій фермі.
1954-го журналіст запитав у американської кінозірки Мерилін Монро, що вона вдягає, коли лягає спати.
— Кілька крапель "Шанель №5", — відповіла та.
Після того продали кілька мільйонів флаконів.
Наприкінці 1960-х "Шанель №5" рекламувала французька акторка Катрін Деньов. Тепер — Одрі Тоту.
У СРСР "Шанель №5" офіційно почали продавати 1969-го. Коштували шалено дорого — 100 крб за 20 мл. Тому радянські жінки здебільшого користувалися парфумами "Красная Москва".
2 
1
Коментарі
5