четвер, 08 жовтня 2020 06:26

"Гроші раптово вичерпалися, і він перебрався в квартиру коханки"

Автор: filmscoreclicktrack.com
  Юлій Бріннер (праворуч на передньому плані) 1962 року виконав головну роль у фільмі ”Тарас Бульба” за повістю Миколи Гоголя. Стрічку зняв у Сполучених Штатах Америки режисер Лі Джей Томп­сон. Роль Андрія зіграв Тоні Кертіс (ліворуч)
Юлій Бріннер (праворуч на передньому плані) 1962 року виконав головну роль у фільмі ”Тарас Бульба” за повістю Миколи Гоголя. Стрічку зняв у Сполучених Штатах Америки режисер Лі Джей Томп­сон. Роль Андрія зіграв Тоні Кертіс (ліворуч)

"Батько нервував. Турбувалася і його дружина, вважаючи, що зустріч може закінчитися недобре. Але Юлій був спокійний. Ніяких докорів. Після кави вийшли на терасу. Десь осторонь шуміло величезне місто", — описує журналіст Микола Надєждін у книжці "Чудова сімка" зустріч 18-річного Юлія Бріннера з батьком і мачухою Катериною Корнаковою в китайському Харбіні 1938-го.

Борис Бріннер кинув родину, коли Юлієві було 4 роки. Мати Марія перебралася з Владивостока до Харбіна 1927-го. Мала ще доньку Віру. Вважала, що в китайському місті діти отримають кращу освіту. З батьком бачитися забороняла.

1932 року Китай почав воювати з Японією, і Бріннери втекли до Парижа. Там Юлій побачив виступ циганського ансамблю. Попросився до них. Взяли співати романси. З того часу розповідав, що мав циганське походження. Повернулися в Харбін через напругу між Францією та Німеччиною. Отримав листа від батька й домовився про зустріч.

— Розкажіть мені про театр, — просить Катерину Корнакову, бо з дитинства захоп­люється акторством.

Мачуха, поділившись спогадами, пропонує обіграти кілька діалогів. Бачить, що в того є задатки актора. Пише лист із рекомендаціями до викладача театрального мистецтва Михайла Чехова, який живе в Нью-Йорку.

1941-го Юлій вирушає у США. Батько розчарований, бо хоче зробити сина спадкоємцем транспортної компанії в Китаї. У Нью-Йорку той бере кредит і винаймає номер в найдорожчому готелі. Вечорами виступає з романсами в ресторані "Блакитний ангел".

Закрутив роман з акторкою Вірджинією ­Ґілмор. Представляється сином монгольського хана.

"Зустрічав Ґілмор розвалившись на оксамитовому дивані в шовковому візерунчастому халаті, — писала у статті "Таємниці сіамського короля" акторка Пеґґі Лу. — Вся кімната була заставлена найдорожчим французьким шампанським, яким "монгольський хан" стріляв у стелю на її честь. Потім кошти в багатія раптово вичерпалися, і він перебрався в квартиру коханки".

Вона не підозрює, що Юлій має борги та живе лише з гонорарів із ресторану. Цікавиться, чому батько перестав йому давати гроші.

— Видно, тато не схвалив мій вибір, — каже.

— Але він же мене ніколи не бачив, — говорить жінка.

— О, ти не знаєш Сходу! У мого батька очі та вуха всюди, — відповідає Бріннер.

Вірджинія Ґілмор співпрацює зі студією "ХХ сторіччя фокс". Коли там дізнаються про роман із підозрілим артистом, то вимагають розійтися. Він дискредитує акторку.

Вона вагається. Тоді Юлій пропонує побратися і дарує старовинну діамантову діадему. Вірджинія погоджується. 6 вересня 1943-го одружуються в Лос-Анджелесі.

"Вірджинія Ґілмор і якийсь циган, із яким вона познайомилася в Нью-Йорку, поєднуються законним шлюбом", — пишуть газети.

Та після весілля Юлій одразу втрачає інтерес до дружини. У клубі "Блакитний ангел" знайомиться з акторкою і співачкою Марлен Дітріх. Зав'язується роман. На 19 років старша жінка заміжня, але тривалий час живе окремо від чоловіка.

Зустрічаються на квартирі в Нью-Йорку. Мар­лен наказує оббити стіни сіамським шовком. Чіп­ляє електричну гірлянду. На кухні тримають запас червоної та чорної ікри. Вірджинія Ґілмор знає про зраду, але терпить.

"Я здихаю від любові до тебе. Чи побачимося ми в п'ятницю ввечері? Господи, як тебе не вистачає, — пише Юлій Бріннер у листі до Марлен Дітріх, коли вона їде на гастролі. — Життя без тебе позбавлене сенсу. Коли повернешся? Напиши. Це допомагає. Я люблю тебе глибоко і спокійно.

Навесні 1951-го разом грають у мюзиклі "Король і я". Після нього Бріннеру все більше пропонують роботу. Наймає охорону, щоб відганяти фанаток від гримерки.

"Марлен залишилася великою жінкою, яка завжди закохується в те, що створює своїми руками. Жінкою, яка знищує тебе колиш­нього і конструює тебе нового, а закінчивши роботу, бере тебе на правах автора, — згадував Бріннер. — Саме фрау Дітріх захотіла поголити мені голову. Чому, не пояснила. Але коли я, дивлячись у дзеркало, машинально провів рукою по черепу, вона поклала на нього руку і сказала: "Містер Бріннер, мені здається, в такому вигляді у вас не повинно бути ніяких проблем із репертуаром".

Дітріх ревнує коханця. Змушує його дзвонити та розповідати, що робить. Ходить до астролога дізнатися про спільне майбутнє. Він питає про час і місце народження чоловіка. Вона не знає, бо Юлій постійно вигадує версії свого минулого.

"Жахлива ніч. Я знала, що як тільки він піде, я втрачу залишки мужності. Два снодійних. Нудьга. Нічого не поробиш. Повернувся о пів на п'яту. Тільки тоді мені стало краще", — пише Марлен Дітріх у щоденнику.

Він починає зустрічатися з іншими. 1958-го акторка 20-річна Френкі Тілден народжує від Юлія доньку Ларк. Вона живе з матір'ю. Чоловік за рік її вдочеряє і починає висилати гроші.

Із Вірджинією Ґілмор розлучається. Під час зйомок фільму "Чудова сімка" одружується з чилійською моделлю Доріс Клейнер. Вона народжує йому доньку Вікторію.

4633 рази Юлій Бріннер грав у спектаклі "Король і я" у театрах США. Виконував роль короля Таїланду Монгкута. Це мюзикл про пригоди британської вчительки Анни Леонуенс у Бангкоку. 1956-го вийшов однойменний фільм. Усього Бріннер знявся у 45 фільмах. Найуспішніші — "Чудова сімка" та "Десять заповідей".

Виступав у цирку з номером "Літаючий клоун"

1920, 11 липня — у Владивостоці народився Юлій Бріннер. Його дід Жюль Бріннер був підприємцем зі Швейцарії, батько Борис — мінералознавцем. Мати Марія Благовидова — музикантка, мала монгольське коріння.

1924 — батько під час відрядження в Москві знайомиться з акторкою Катериною Корнаковою. Кидає сім'ю.

1935 — Юлій уперше виступає в паризькому кабаре з циганськими піснями. Працює в цирку з номером "Літаючий клоун". Травмує спину й залишає.

1941 — починає вчитися у школі акторської майстерності Михайла Чехова в Нью-Йорку. Грає роль Фабіана в спектаклі "Дванадцята ніч" за п'єсою Вільяма Шекспіра.

1943 — одружується з акторкою ­Вірджинією Ґілмор. 1946-го в них народжується син Рок.

1948 — разом із дружиною починає вести перше у світі ток-шоу "Містер і місіс".

1957 — отримує "Оскар" за найкращу чоловічу роль у фільмі "Король і я".

1960 — одружується з чилійською моделлю Доріс Клейнер. У них народжується донька Вік­торія. 1967-го розлучаються.

1971 — бере шлюб із француженкою Жаклін Сімоне. За 10 років розходяться.

1983 — під час постановки спектаклю "Король і я" в малазійському місті Іпо знайомиться з балериною 26-річною Кеті Лі. Одружується з нею.

1985, 10 жовтня — Юлій Бріннер помирає від раку легенів у Нью-Йоркському госпіталі. Похований в окрузі Шинон у Франції.

Зараз ви читаєте новину «"Гроші раптово вичерпалися, і він перебрався в квартиру коханки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути