"Грім вибухів лунає над провулками. Дим стелиться над землею. Страхом перекошені обличчя людей. Крики, гамір переляканої юрби зливаються з брязкотом розбитих шибок. То там, то тут з"являються гумові "трупи". Це — "Петлюра вступає в Бердичів", — писала у вересні 1938-го про зйомки кількох епізодів фільму "Щорс" у місті Кам"янець-Подільський місцева газета "Червоний кордон".
На екрани стрічка вийшла у травні 1939-го. За перший тиждень її подивився 31 млн осіб. Режисера Олександра Довженка прийняли до Спілки радянських письменників і дали Сталінську премію. Зі Сталіна, власне, історія фільму й починалася.
Коли батьків Довженка вигнали з колгоспу як "націоналістів і власників", а за ним самим НКВС посилило стеження, режисер 1934 року написав йому листа з проханням "захистити і допомогти творчо розвиватися". На замовлення вождя знімає фільм "Аероград" — про нове місто серед тундри і світле майбутнє чукчів. За нього отримує орден Леніна. Вручаючи його, Сталін сказав:
— За вами борг — український Чапаєв. Щорса ви знаєте.
Червоного начдива — начальника дивізії — Миколу Щорса насправді вбив більшовицький агент за наказом Троцького — як "ненадійного елемента". Тож у сценарії, який Довженко пише 11 місяців і постійно переробляє, історичної правди бути не могло. Режисер отримує багато листів від учасників боїв та соратників Щорса, відвідує архіви й музеї.
На роль Щорса актора Євгена Самойлова затверджував сам Сталін. Проби фільму Довженко також регулярно направляє до Москви. Деякі епізоди переробляє по п"ять-шість разів. Зйомки тривають два роки. Тим часом за наказом наркома Миколи Єжова розстрілюють одного з головних консультантів фільму Івана Дубового, колишнього соратника Щорса.
Режисер намагається перехитрити вождя — ставить більшовицький фільм на суто українському тлі. Наповнює картину народними піснями, танцями. У стрічці багато гумору й сарказму, трагічного й комічного, а персонажі нагадують героїв повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
"Це був найкращий мій фільм, — напише про "Щорса" Довженко в "Автобіографії". — Це було ціле життя. Я робив його як пам"ятник народу".
1 
1
Коментарі
2