Улітку 1604-го Сервантес передав друкареві рукопис першої частини "Дон Кіхота". За рік книга 57-річного автора вийшла у Мадриді тиражем 1500–1750 примірників. Видавець Франсіско де Роблес не був упевнений, що вона матиме попит, і надрукував її на неякісному папері з численними помилками. Та успіх був небувалий. Першого ж року її перевидали шість разів! З"явилося багато підробок "Дон Кіхота". Так, 1614-го вийшов нібито другий том роману Алонсо Фернандеса Авельянеди. Хто насправді був автором фальшивки, так ніхто й не дізнався. Сервантес же був змушений написати справжню другу частину, яка вийшла 1615 року.
Перший переклад "Дон Кіхота" 1612-го здійснив британець Томас Шелтон. Чотири роки по тому роман видали французькою, з якої почали перекладати майже всіма європейськими мовами. Після Біблії "Дон Кіхот" став найчастіше публікованою у світі книжкою.
Українська донкіхотіана розпочинається з Івана Франка. Він переповів для дітей віршами першу частину книги. У Львові вона витримала чотири видання. Скорочену прозову версію "Високодумний лицар Дон Кіхот із Манчі" видав 1924 року у Львові Антін Лотоцький. А через 3 роки у Харкові скорочений переклад з іспанської "Вигадливий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі" зробив Микола Іванов. Повний переклад українською з мови оригіналу з"явився лише у 1950-х. Здійснив його Микола Лукаш. Його "Дон Кіхот" вийшов у київському видавництві "Дніпро" 1995 року.
2002-го Нобелівський комітет в Осло створив журі, до якого увійшли 100 відомих письменників із 54 країн світу. Їх попросили визначити найкращий твір світової літератури. Рішення було одностайним — "Дон Кіхот" Сервантеса.
2 
1
Коментарі