Малий Чарльз Дарвін погано вчився. Його батько Роберт уже побоювався, що із сина нічого путнього не вийде. Та у 8 років хлопчик раптом зацікавився природою. Він збирає рослини, мінерали, мушлі, комах. Рибалить, полює на птахів.
Коли Чарльзові було 16, батько забирає його з гімназії й відправляє до Единбурзького університету вивчати медицину. Але й ця наука хлопцеві не дається. Через два роки батько не витерпів:
— Сину, якщо не подобається медицина, то може, тобі краще стати священиком?
Із 1828-го Чарльз три роки вивчає богослов"я в Кембриджському університеті. Та по його закінченні вирішує: богослов із нього не вийде. Але що далі робити в житті? Допомагає університетський професор ботаніки. Він помітив зацікавлення Дарвіна природою й запропонував місце в експедиції, що прямувала до Південної Америки.
На кораблі "Біґль" 27 грудня 1831-го експедиція відплила з Англії. Подорож тривала п"ять років. Чарльз Дарвін побував у Бразилії, Аргентині, Чилі, Перу та на Галапагоських островах у Тихому океані. Доки офіцери "Біґля" складали карту узбережжя Північної Америки, Дарвін збирає колекцію гірських порід, робить гербарії та опудала тварин. Якось учений знайшов залишки великих чотириногих ссавців і помітив, що їхні кістки схожі на кістки сучасних звірів, тільки набагато більші за них. Тоді ж він задумується над тим, чому вимерли всі ці гігантські тварини? Тогочасна наука відповіді на це не давала. Тоді Дарвін припустив, що за багато мільйонів років вигляд тварин на землі змінився. Тобто вони еволюціонували.
Нарешті 2 жовтня 1836-го 27-річний Чарльз повертається додому. Кілька місяців живе в Кембриджі, а потім оселяється в Лондоні. Вивчає зібрані матеріали, спілкується з ученими.
Одружується 30-річним — зі своєю на рік старшою кузиною Еммою Веджвуд. Вони знали одне одного ще з дитинства. У них народжується 10 дітей. Троє з них помирають у дитинстві, інші були хворобливими та слабкими. Чарльз гадає, що причиною нещасть є те, що вони з Еммою — двоюрідні брат і сестра.
Одружується зі своєю на рік старшою двоюрідною сестрою
1842-го подружжя переселяється до великого маєтку в містечку Доун неподалік від Лондона. Там Дарвін провів решту 40 років свого життя. Чарльз Дарвін ретельно веде всі видатки, класифікує рахунки і наприкінці кожного року підводить підсумки. Батько залишив йому спадок, якого вистачало на незалежне і скромне життя. Дружину Дарвін називає "матусею". Нервував, коли хворів і її не було поряд. "При ній він завжди почував себе щасливим", — згадував про батькове ставлення до матері їхній син Френсіс.
Дарвін вставав рано-вранці, ішов на прогулянку. Заходив до своєї оранжереї, спостерігав за рослинами, над якими проводив досліди. О 8.00 снідав і сідав за роботу — до 9.00 — це був його найкращий робочий час. О 9.30 читав листи, а потім знову працював. Закінчував десь о 13.00. Потім за будь-якої погоди йшов гуляти з улюбленим пінчером Поллі.
Понад два десятиліття вчений роздумує над своєю теорією еволюції, яка тривала багато мільйонів років. Це суперечило буквальному розумінню Біблії про те, що світ був створений Богом за шість днів і відтоді не змінювався. Тому, розвиваючи свою теорію, Дарвін попервах не афішується з нею. Він усе-таки віруюча людина. Зневіра приходить після смерті улюбленої доньки Енні 1851-го. Чарльз Дарвін і далі підтримує місцеву церкву й допомагає парафіянам, але по неділях, коли вся родина збирається до церкви, він іде на прогулянку.
Дарвін таки зважується надрукувати свою працю "Походження видів шляхом природного добору". Книгу розкуповують першого ж дня — 24 листопада 1859-го. А 1871 року вчений повідомляє, що далеким пращуром людини була мавпа. Його книги мають успіх і дають добрий прибуток.
За свої відкриття в галузі біології вчений отримує безліч нагород від наукових товариств Європи. Кілька університетів обирають його почесним доктором, декілька академій — членом-кореспондентом. Та Дарвінові байдуже. Він губить дипломи і часто питає в друзів, до яких академій належить.
Чарльз Дарвін відійшов 19 квітня 1882-го. Перед смертю зізнався:
— Мені зовсім не страшно помирати.
Після повернення з кількарічної подорожі Чарльз Дарвін став погано почуватися. Протягом 40 років учений щораз частіше скаржився на втому, безсоння, запаморочення, болі в серці. Тодішні лікарі не зуміли встановили причину хвороби. Сучасні медики вважають, що у вченого насправді розвинулася хвороба Чагаса. Її збудника переносять клопи-тріатоми, які водяться в Південній Америці. Чарльз Дарвін якось згадував, що в одному аргентинському селі його покусали дивні комахи. Припускають, що то були саме тріатоми.
Атеїстична пропаганда в СРСР розквітла ще на початку 1920-х. У першій половині червня 1929-го в Москві відбувся ІІ з"їзд "Союзу войовничих безбожників". Під гаслами "Религия — опиум для народа" та "Борьба с религией — борьба за социализм" його члени виступали на заводах, фабриках, у колгоспах, школах і вишах. Видавали газету "Безбожник" та антирелігійні брошури. 1940-го союз нараховував уже 3 млн осіб. Замість курсу загальної біології радянські старшокласники вивчали "Основи дарвінізму" — на всі питання про походження світу та людини дати відповідь мала лише вульгаризована теорія еволюції Дарвіна.
На Великдень і Різдво "войовничі безбожники" влаштовують вуличні антирелігійні демонстрації. У великих храмах відкривають музеї історії релігії та атеїзму. При вході зазвичай висіла схема, що зображувала еволюцію від мавпи до людини.
Друга хвиля атеїстичної пропаганди охопила СРСР на початку 1960-х. Закривають Києво-Печерську лавру, а в Трапезній церкві розміщують виставку "Християнство та атеїзм на Україні". У 1970-х музеї релігії та атеїзму відкривають у Львові в колишньому Домініканському монастирі, у Свято-Преображенському соборі Дніпропетровська, а також в інших містах.
1809, 12 лютого — Чарльз Роберт Дарвін народився в родині лікаря в місті Шрусбері на південному заході Англії
1817 — після смерті матері батько віддає Чарльза до парафіяльної школи
1825 — вступає до Единбурзького університету на медичний факультет
1839, 29 січня — одружується зі своєю кузиною Еммою Веджвуд
1839–1856 — народжуються діти: Вільям Еразм, Анна Елізабет, Мері Елеонора, Генрієтта Емма, Джордж Говард, Елізабет, Френсіс, Леонард, Горацій, Чарльз Ворінґ
1864 — ученого нагороджують Коплеєвською золотою медаллю — присуджується Лондонським королівським товариством за значні досягнення в науці
1871 — виходить книга "Походження людини й статевий добір", де Дарвін доводить походження людини від мавпоподібних пращурів
1882, 19 квітня — помирає у своєму маєтку Доун, похований у Вестмінстерському абатстві поряд з Ісааком Ньютоном
3 
1
Коментарі