— Не вірю, що ви можете продовжувати в тому ж дусі й вийти сухим з води, — сьорбнувши віскі з содовою каже прем'єр-міністр Великої Британії 69-річний Стенлі Болдвін королю Едуарду VIII, 42 роки. — Прошу відправити місіс Сімпсон за кордон.
Високопосадовець і монарх зустрілися у Букінгемському палаці в Лондоні наприкінці осені 1936-го. Едуард VIII рішуче відмовлявся розійтися з молодшою на два роки американкою Волліс Сімпсон.
Король раніше часто заводив романи зі старшими та заміжніми дамами, але ще ні з ким не одружувався. У січні 1936 року помер його батько король Георг V. Принц Уельський Едуард став правителем Великої Британії.
Сімпсон мала чоловіка-бізнесмена. Доки була коханкою, міністри не бачили причин втручатися. Хоча європейські й американські газети були в захваті від історій, які підкидали їм Едуард і Волліс. Британським таке заборонялося висвітлювати.
Пара подорожувала яхтою вздовж узбережжя Хорватії, Греції і Туреччини. Король часто роздягався до пояса — такого монархи у 1930-х собі не дозволяли. Іще порушив неписане правило — взяв із собою коханку за кордон.
В уряді насторожуються, коли Едуард починає говорити друзям про одруження з Волліс. Нібито не може без неї жити. Постає питання, як бути з її шлюбом, який у неї вже другий.
Складають хитрий план розлучення коханки короля. Її чоловік Ернест Сімпсон погоджується грати роль негідника. Проводить час зі знайомою в готелі "Де Парі" у Франції. Заклад популярний серед коханців, його працівники вже звикли свідчити у шлюборозлучних справах. Таку заводять і на Сімпсонів. Волліс стає вільною. Залишається почекати шість місяців — установлений законом термін, і зіграти весілля з англійським монархом.
На Едуарда VIII тиснуть уряд, громадськість і духовенство. Він же глава англіканської церкви й не має права одружуватися з розлученою. Люди пишуть до чужинки ворожі листи. Називають "восьминогом", "фальшивкою", "легалізованою повією".
Письменниця Вірджинія Вулф записує підслухану розмову бакалійників: "Ми не можемо допустити, щоб Сімпсон стала королевою. Вона має на це не більше прав, ніж ви чи я".
Перед її будинком з'являються люди з плакатами: "Геть американську шльондру!", "Повіє, поверни нашого короля!"
"Вищий клас більше заперечує проти того, що вона американка. Їм не заважає те, що вона розлучена, — пишуть газети. — Нижчі верстви суспільства не проти її громадянства. Зате ненавидять думку про те, що в неї вже були два чоловіки".
Уряд ставить перед монархом три варіанти розвитку подій. Відмовитися від шлюбу. Одружитися з Волліс проти волі міністрів, що призведе до відставки уряду, дострокових виборів і конституційної кризи у Великій Британії. Або ж зректися престолу.
Волліс Сімпсон у інтерв'ю розповідає про готовність зникнути. Аби тільки в короля не було проблем.
"Мені видається неможливим нести важкий тягар відповідальності й виконувати королівські обов'язки без допомоги та підтримки жінки, яку я кохаю", — каже Едуард VIII у ефірі Бі‑Бі‑Сі в ніч проти 11 грудня 1936-го.
Підписує акт про зречення британського престолу від свого імені й нащадків. Це стає світовою сенсацією. Волліс Сімпсон обирають "Людиною року" за версією журналу "Тайм". Королем стає молодший брат Едуарда Георг VI, батько нинішньої королеви Єлизавети ІІ. Едуард живе далі з титулом герцог Віндзорський.
Зречення робить його щасливим, дзвонить до коханої та говорить з нею протягом години. Слуги помічають, як він довго й радісно співає у ванній. Потім розставляє на столику 16 фотографій Волліс.
3 червня 1937-го вони одружуються.
— Мій чоловік був королем, і я хочу, щоб він жив по-королівськи, — любить коментувати спільне життя Волліс.
Подружжя купує будинок у Парижі. Та більшість часу проводять у подорожах, живуть між Європою і США. Спілкуються з аристократичною і культурною елітою.
Захоплюються квітникарством. Дітей не мають, зате заводять чотирьох собак-мопсів. Герцога частенько бачать на прогулянці з ними.
1970 року на прийомі в Білому домі, відповідаючи на тост президента Річарда Ніксона, герцог каже:
— Мені надзвичайно пощастило, що чарівна юна американка погодилася вийти за мене заміж і протягом цих років була мені люблячим, відданим і турботливим супутником.
— Тепер ви розумієте, чому я його покохала, — відповідає дружина.
Волліс сувора з ним, забороняє вживати алкоголь. Буквально за руку водить до перукаря та лікаря. Нічого не може вдіяти лише з поганою звичкою Едуарда — курінням. Він хворіє на рак і помирає. Щовечора Волліс цілує його подушку й каже: "На добраніч, милий".
50 мільйонів доларів виручили на аукціоні за прикраси герцогині Віндзорської 1987-го. Експерти називали зібрання найважливішою ювелірною колекцією XX ст. Виручені кошти передали Інституту Пастера в Парижі.
Коли герцогиня з'являлася на публіці у прикрасах, люди припускали, що вона носить коштовності кравчині. Не вірили, що буває справжнє дорогоцінне каміння таких розмірів. Ним балував чоловік. На кожну подію дарував прикрасу, часто з романтичним написом.
1896, 19 червня — в містечку Блу-Ридж-Самміті в американському штаті Пенсильванія у родині бізнесмена народилася Бессі Волліс Ворфільд. За п'ять місяців батько помер від туберкульозу.
1916 — виходить заміж за льотчика Вінфілда Спенсера. Він п'є, стає агресивним і б'є Бессі.
1921 — кидає чоловіка. За кілька років сходяться і живуть у Китаї.
1927 — Волліс заводить роман із бізнесменом Ернестом Сімпсоном. Одружуються в липні 1928 року. Селяться в Лондоні.
1931 — знайомляться із престолонаслідником принцом Уельським на вечірці в його коханки Тельми Ферніс. За три роки між Волліс Сімпсон і принцом Едуардом починається роман.
1937 — Волліс розлучається з Ернестом Сімпсоном і виходить заміж за вже короля Едуарда, який заради неї зрікається престолу і стає герцогом Віндзорським.
1939 — подружжя в Німеччині зустрічається з Адольфом Гітлером. З'являються чутки, що з його допомогою жінка хоче повернути чоловікові трон. У США заявляють про шпигунство на користь Німеччини. Герцога відправляють губернатором на Багамські острови, щоб був подалі від Європи.
1946 — залишають Багами й купують будинок у Парижі. Та більшість часу проводять у подорожах.
1972 — герцог помирає від раку.
1986, 24 квітня — не стало Волліс. Її поховали поряд із Едуардом у королівській усипальниці в Лондоні. Про це він просив у королеви Єлизавети ІІ.
Возить понад 210 валіз одягу
— Вона жорстка, суха й нежіноча. Що не дивно, оскільки це американка, — говорить про Волліс Сімпсон фотограф Сесіл Бітон на одній зустрічі у 1930-х.
Згодом, змінює думку й робить багато її знакових фотографій, ставить на п'єдестал світової моди і стилю.
— Не можна бути занадто худою чи занадто багатою, — каже Волліс. Надмірну худорбу підтримує все життя, вбачає в цьому елегантність. Уміє підкреслити свою осину талію, красиву шию і витончені щиколотки.
"Мій чоловік пожертвував заради мене всім. Я не красуня. У мені немає чим милуватися, — розповідала в одному інтерв'ю. — І все, що я можу, це одягатися краще за всіх. Якщо всі дивляться на мене, коли я входжу в кімнату, чоловік пишається мною. Це мій головний обов'язок".
Захоплюється одягом. У подорожі бере понад 210 валіз і 12 слуг. Стежить за модою. Як тільки на горизонті з'являється нова зірка-модельєр, одразу стає топклієнткою. Модні бренди хваляться співпрацею з нею і фотографують для журналів.
Вона найбільше любить дизайнера Юбера де Живанші. Саме йому телефонує в ніч смерті чоловіка й бідкається, що немає в чому їхати на похорон до Лондона. Живанші бере помічницю і вирушає до герцогині знімати мірки. За добу шиють чорне приталене пальто й чорну димчасту вуаль до нього.
"Всі хотіли знати, що вона замовляла? — згадував Живанші. — Навіть жінки, які не мали ні її фігури, ні її стилю, хотіли носити те, що й вона".
2 
1
Коментарі