Десяту П'ятницю відзначають цього року 26 червня. Називається так, бо випадає на 10-й тиждень після Великодня. Це — давнє українське свято, пов'язане із вшануванням води й джерел. Його нині немає в церковному календарі й уставі. Збереглося в народній традиції.

У давнину пов'язане було з богинею Мокошею — покровителькою життєдайної вологи, води, плодючості людей, тварин і рослин. Їй був присвячений п'ятий день тижня. Жінки приносили пожертви й утримувалися від будь-якої роботи.

Із прийняттям християнства образ Мокоші замінила свята Параскева, чиє ім'я з грецької перекладається як п'ятниця. П'ятницькі храми ставили біля річок, озер і струмків. У XVІІ ст. під впливом католиків заступницею жінок стала Божа Матір. На 10-ту п'ятницю після Великодня випадало вшанування її земних страждань. Цей день поєднав давні українські традиції з віруваннями християн.

1784-го з Москви надійшов наказ українським церквам під загрозою штрафів і закриття прийняти російський "Місяце­слов". Десятої П'ятниці в ньому не було.

– 10-та п'ятниця після Пасхи — це в нас велике свято споконвіку було, от скільки я себе пам'ятаю, — розповідає 75-річний Петро Ткач із міста Балта на Одещині. — Цього дня хресним ходом люди йдуть до кринички недалеко від села Перейма в яру. Батюшки святять воду в ній, бо вона допомагає від усіляких хвороб.

Жителька села Перейма 58-річна Анастасія Голомбієвська розповідає, що жив давно в селі чоловік і дуже хворів, за легендою. Якось перед 10-ю п'ятницею по Великодню побачив він сон. Прийшла до нього Матір Божа і наказала викопати криницю в Турецькому яру поблизу села: "Нап'єшся святої тої води, вмиєшся і станеш здоровий". Чоловік так зробив і ­одужав.

— От із того часу люди почали доглядати криничку, вода з якої на всю округу славиться своєю силою. А особливо помагає тим, у кого проблеми з очима, — каже Анастасія Голомбієвська. — Ну і як душа болить — треба обов'язково випити, щоб попустило.

На Десяту П'ятницю в Переймі після урочистого церковного молебню й водосвяття біля кринички проводять трапезу. Потім умиваються водою з джерела, щоб змити гріхи, хвороби й уроки від поганих очей. Вірять, що обливання святою водою цього дня забезпечить здоров'я на рік.

— Ви не думайте, що ото вмилися — і всьо! Вода з нашої кринички помагає тільки тим, хто сюда йде з чистим серцем, хто щиро кається, молиться й просить допомоги, — каже мешканець Перейми. Йому вода з турецькоярівської кринички допомогла подолати важку недугу.

Освячують воду на 10-ту п'ятницю після Великодня в багатьох регіонах України. У Бердичівському районі на Житомирщині великою пошаною користується криничка в лісі поблизу села Половецьке. За легендою, місцевий пан наказав її засипати, а невдовзі осліпла його єдина донька. В ніч на Десяту П'ятницю прийшла уві сні до нього Божа Матір і наказала відновити джерело, а ­дівчині — вмитися тією водою. Тоді їй повернувся зір. У Половецькому Десята П'ятниця — найшанованіше свято. Відзначають його як престольне, особливо урочисто.

У Києві на Братській Борщагівці є храм на честь чудотворної ікони Живоносне Джерело. Здавна тут святкували Десяту П'ятницю на честь образу Божої Матері. Є там колодязь, воду з якого багато віків вважають цілющою. Ікону віднайшов сліпий чернець, що оселився біля криниці й отримав прозріння.

— У нашій родині трапилося горе — в онука на обох очах почала відслоюватися сітківка. Лікарі нічого не могли зробити, хвороба швидко прогресувала, — розповідає киянка 69-річна Марія Кот. — Почули, що на Братській Борщагівці є криниця зі святою водою й чудодійна ікона. Пішли на Десяту П'ятницю, помолилися, умили очі й хвороба відступила.

П'ятниця у віруваннях українців є днем "каратєльним", особливо для жіноцтва. Радять утримуватися від важких робіт, приготування хліба, ткання та шиття. Тих, які порушують ці правила, П'ятниця може тяжко покарати.

Цього дня жінки тримали суворий піст "заради здоров'я" людей і худоби. Чоловіки давали обіцянку "тримати" п'ятницю із вдячності за одужання або порятунок при нещасному випадку від смерті власної або когось із рідних.

П'ятниця — день "нещасний", тому радили не приймати важливих рішень, не починати нової роботи, особливо це стосувалося заручин і вінчання. В Карпатах заборонялося стригти овець, щоб не зіпсувати їхню вовну або щоб вовки не напали на отару. На Поліссі жінки не пололи город, аби грім не спалив господу й град не побив урожай. Загальнопоширеною є заборона співати, сміятися, бурхливо проявляти емоції цього дня, бо "хто в п'ятницю сміється, той у неділю плакатиме".

У слов'ян існувала сувора заборона на подружню близькість у ніч на п'ятницю, що могло спричинити гнів Параскеви П'ятниці й наклика­ти нещастя на всю родину. Для тих, хто тримався звичаїв, вона ставала надійним захисником в усіх справах. Пильнувала господарство, захищала дітей, дбала про здоров'я родини й худоби.

Жінці приносили дари

"Вшанування П'ятниці було таке розвинене, що супроводжувалося у ХVІІІ сторіччі особливим релігійним обрядом, який перейшов з язичницької старовини. У полку Стародубівському, в день уреченний святковий водили жінку під іменем П'ятниці. В ході церковному і при церкві честь їй віддавали, "народ з дарами й упованням якоїсь користі", — писав етнограф Георгій Булашев у книжці "Український народ у легендах, релігійних поглядах та віруваннях" 1992-го.

В Україні поширені перекази про 12 п'ятниць. Це дні протягом року, в які обов'язково треба дотримуватися суворого посту й уникати розваг. При цьому кожна з них віддячить по-своєму.

П'ятниця на першому тижні Великого посту оберігатиме від зубожіння. Напередодні Благовіщення — убезпечить від наглої смерті. На Страсному тижні — гарантує захист від неправого суду, супротивника й кровопролиття. На Троїцькому тижні — оберігає від утоплення. Напередодні Петра й Павла гарантує порятунок від напасті. Іллінська — убереже від грому. Перед Спасом — дає захист людині від бідності й розбійників. Перед Усікновінням голови Івана Хрестителя — убезпечить від лихоманки. Здвиженська п'ятниця рятує від нападу хижих звірів. Кузьмо-Дем'янівська — допомагає від головного й зубного болю. Перед Андрієм — обіцяє порятунок від усіх напастей. Напередодні Богоявлення Господнього — винагороджує охороною від вітру та лютих морозів.

×