Ексклюзиви
Четвер, 02 жовтня 2008 20:59

600-річчя Чернівці святкують без "свідоцтва про народження"

Грамота правителя Молдавії господаря Олександра Доброго, в якій 600 років тому вперше згадано Чернівці, зберігається у Державному історичному музеї Росії.  Як і коли потрапила туди — достеменно невідомо. Нині застрахована там на 1,2 млн євро.

Аби повернути документ, міська влада зверталася із проханням навіть до Володимира Путіна — ще як був президентом. Відповідь була негативною. Просили позичити грамоту, аби тимчасово виставити під час ювілейних урочистостей — також без успіху. Тоді зняли копію на 200-літньому папері. Вона зберігається в місцевому краєзнавчому музеї.

Зате поталанило із ЮНЕСКО. Чернівчани довго домагалися зарахувати історичну частину міста до списку Всесвітньої культурної спадщини. І торік отримали згоду. Але до переліку потрапить не вся стара частина міста, а тільки візитна картка — колишня резиденція буковинських митрополитів. Нині тут — головні корпуси Чернівецького університету. Окрім неї, із України в цьому списку є ще Софія Київська, Києво-Печерська лавра й історичний центр Львова.

Резиденцію митрополитів 1882-го збудував чеський архітектор Йозеф Главка. Ансамбль будівель і парк розташовані на краю плато. Із нього добре проглядається долина річки Прут, на якій стоїть місто. Главці належать й інші визначні споруди міста: Вірменський костел (нині — органний зал філармонії), Палац юстиції (теперішня облдержадміністрація) та ландтаґ — парламент Буковини, нині — також один із корпусів університету.

Архітектурне обличчя теперішніх Чернівців сформувалося головним чином за неповних півтора століття їхнього перебування в Австрійській імперії. Австрійці окупували місто 1774 року — разом із Буковиною "відкусили" в підвладного Османській Порті Молдавського князівства. Нова влада застала в Чернівцях біля 300 хат, половину з майже 2 тис. мешканців яких становили юдеї. На главу військової адміністрації генерал-майора Карла барона фон Енценберґа місто справило гнітюче враження. "Усім відомо, що Чернівці тісні й повністю збудовані з дерева, та й виглядають здебільшого нужденно", — писав він у рапорті. Своїм солдатам він наказав приступити до будівництва кам"яниць. На пагорбі, що нависав над долиною Прута, звели "Генеральський дім" і "Будинок полковника". Вони збереглися дотепер і є найстарішими мурованими будинками Чернівців.

Аби заохотити жителів розбудовувати місто, власників кам"яниць австрійська влада на 30 років звільнила від податку на нерухомість, а від земельного — на 10 років. Міщани першим ділом кинулися розтягувати на будматеріали руїни фортеці на горі Цецино — найвищій точці в околиці. До XX ст. від фортеці залишилися лише уламки однієї башти. Їх зруйнували в радянські часи під час будівництва телевежі. Приказка "Половина Чернівців збудована із Цецинського замку" — єдине, що зосталося з давньої фортифікації.

За австрійських часів, після прокладення залізниці 1866 року, серед заможних чернівчан нібито було прийнято їздити на оперні прем"єри до Відня. Тож сам чернівецький вокзал невдовзі став культурним осередком — тут збиралися люди, грали оркестри. Єврейська народна пісня "Сім сорок" нібито була створена не в Одесі, а саме в Чернівцях. Бо перший потяг прибував сюди саме о 7.40.

1900 року міська влада нарешті вирішила побудувати свій театр. Доручили справу австрійським архітекторам Фердинандові Фельнеру та Германові Гельмеру, які перед цим звели оперні театри у Відні й Одесі. Споруду в стилі сецесії збудували за півтора року й здали під ключ у жовтні 1905-го. Перед входом стояв пам"ятник Шиллеру. 1922-го його знесли за наказом румунської влади. Нові господарі Буковини та її столиці знищували в краї будь-які сліди австрійців. Проте німецька мова на вулицях Чернівців лунала аж до Другої світової. Нею розмовляли, думали, співали, читали й писали вірші. Німецькомовна поетка Роза Аусліндер порівнювала Буковину під румунським пануванням із Атлантидою — квітучою країною, яку зненацька затопили хвилі океану.

Нині на місці Шиллера стоїть пам"ятник письменниці Ользі Кобилянській, яка жила і творила в Чернівцях. Її іменем назвали театр, а іменем театру — площу перед ним. 2000 року на Театральній заклали Алею зірок з іменами митців, які родом із Буковини. Увечері вже підсвічуються зірки Сіді Таль, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Івана Миколайчука, Дмитра Гнатюка, Василя Зінкевича, Софії Ротару, Іво Бобула, Яна Табачника, Лілії Сандулеси, Миколи Мозгового, Павла Дворського. Незабаром мають з"явитися зірки Ані Лорак та Катерини Бужинської.


Олександр Добрий брав однакове мито за коня і за кобилу

8 жовтня 1408 року молдавський господар Олександр Добрий видав грамоту львівським купцям — "містчяни Ілвовского міста". Староукраїнською мовою, бо саме нею в Молдавському князівстві кілька століть писали документи.

Починається так: "Милостью Божією ми, Александр воєвода, господар Землі Молдавскої, чиним знаменито іс сим листом нашим усім, кто нань узрит, єго услишит, оже єсми доконали с радцями і с містчяни Ілвовского міста і с усім посполством їх і учинили єсми уставицтво о митах у нашой землі і доконали єсми с ними, штобы ходили у нашої землі і с своїми торговлями".

У грамоті згадуються прикордонні місцевості молдавської держави, де купці мали платити мито. Серед них — уперше в історії — й Чернівці: "А кто імет повести коні ілі кобили до Камянци, што било дати ему у Сирять, то імет дати в Дорогині, а што било дати єму у Черновці, то імет дати у Хотині. Такоже єсть мито і от кобили, яко і от коні". Господар Олександр Добрий наказує: "А у Черновці вози не стрясти, але купець дати свою віру, аже не имаєт заповіданий товар на свой воз: куниці, серебро, воск і коні добрії земстїи".



1359 — Буковина ввійшла до щойно створеного Молдавського князівства

1558 — Молдавія стає залежною від Туреччини

1774 — австрійські війська окуповують Буковину, а з нею й Чернівці. Протести молдавського господаря Відень залишає без уваги.

1811-го Росія забере східну Молдавію — Бессарабію  (теперішня Республіка Молдова, східна частина Чернівецької й південна Одеської областей)

1788 — у Чернівцях відкрито першу кав"ярню

1861 — місто стає центром Герцогства Буковини — автономного краю Австро-Угорської імперії

1875 — відкрито університет

1880 — Чернівці відвідав імператор Франц-Йосиф І

1897 — у місті почали курсувати трамваї

1903 — створено перший футбольний клуб

1910 — населення Чернівців становить 84 тис.:  понад 15 тис. українців, майже 13,5 тис. румунів (із XIX ст. офіційна національна назва західних молдаван і волохів), решта — євреї (третина населення), німці й поляки

1914-1917 — російські війська тричі окуповують місто

1918 — після розпаду Австро-Угорщини Буковину приєднує до себе королівство Румунія

1940 — частини Червоної армії вступають до Чернівців, через рік їх знову займають війська Румунії — союзника нацистської Німеччини

1944, 29 березня — місто звільнено

1991, 8 вересня — над чернівецькою ратушею піднято синьо-жовтий прапор

Зараз ви читаєте новину «600-річчя Чернівці святкують без "свідоцтва про народження"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 71
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода