Указ "Про знищення чотирьох зол і дотримання норм гігієни" підписав голова Центрального комітету Комуністичної партії Китаю Мао Цзедун 12 лютого 1958 року. Вважав, що для стрімкого розвитку сільського господарства потрібно повністю винищити чотири види шкідників – щурів, комарів, мух і горобців. На останніх звернув увагу під час якогось обіду на польовому стані. На залишки рису злетілися кілька горобців. Учені швидко підрахували – один птах з'їдає 4,5 кг зерна на рік. Отже, харчем мільйона горобців можна прогодувати 60 тис. чоловік. "Необхідно в найкоротші терміни позбутися цієї гидоти і проголосити Китай сильною державою "чотирьох "ні", – написала головна газета країни "Женьмінь Жібао", як Мао Цзедун видав указ.
– Того дня, коли в Китаї будуть знищені чотири шкідники, можна буде зібрати урочистий мітинг, – заявив китайський вождь. – Кількість хворих значно зменшиться, це підніме моральний дух людей, відсоток виходу на роботу зросте. У лікарнях ми зможемо відкрити школи, а лікарі підуть обробляти землю. Буржуазні держави не змогли впоратися з чотирма шкідниками. Вважаються цивілізованими, а мух і комарів у них сила-силенна.
"Рано-вранці мене розбудили жіночі крики, від яких кров стигла в жилах, – переповідав слова очевидця російський китаєзнавець Олександр Панцов у книжці "Мао Цзедун". – Кинувшись до вікна, я побачив, як по даху сусіднього будинку бігала молода жінка, несамовито розмахуючи бамбуковою жердиною з прив'язаною до неї великою ганчіркою. Несподівано вона зупинилася – очевидно для того, щоб перевести подих. Але тут на вулиці пролунав дріб барабана, і вона знову почала несамовито кричати, розмахуючи своїм дивним прапором в різні боки, як божевільна. Це тривало ще кілька хвилин, після чого звук барабанів стих, і жінка впала в знемозі. В готелі жінки, одягнені в біле, розмахували ганчірками та рушниками для того, щоб тримати горобців у повітрі, не даючи їм сісти на будівлю. Весь день звучали барабани, було чути постріли й крики, люди махали простирадлами. Бій тривав без перерви аж до полудня, і в ньому брав участь весь персонал готелю: швейцари, портьє, перекладачі, покоївки й усі інші".
Президент Академії наук КНР Го Можо присвятив цій "битві" вірш "Проклинаю горобців". "Женьмінь Жібао" публікувала фотографії з кількаметровими заввишки горами мертвих птахів. До першої декади листопада в Китаї винищено 1,96 млрд горобців. Не менш успішно проходила боротьба і з іншими "шкідниками". Збуджені пропагандою люди носилися за гризунами, били ганчірками по мухах і комарах.
1959-го китайці зібрали багатий урожай зерна. Здавалося, настанова Мао дала результат. Та вже наступного року гусінь і сарана, яких не було кому знищувати, погризли всі пагони. В країні настав голод, який за два роки забрав життя 30 млн людей. Уряд мусив терміново закуповувати горобців у Канаді й СРСР.
У Радянському Союзі насміхалися з китайської кампанії "чотирьох "ні". Володимир Висоцький написав саркастичну пісню: "Письмо рабочих тамбовского завода китайским руководителям". Там є такі рядки:
А если зуд – без дела не страдайте,
У вас еще достаточно делов:
Давите мух, рождаемость снижайте,
Уничтожайте ваших воробьев!
9 лютого 1893 року в паризькому кабаре "Мулен Руж" відбувалася вечірка художників та їхніх натурниць. Одна з дівчат, відома під псевдонімом Мона, так розійшлася під час танцю, що почала зривати з себе одяг. Власники закладу викликали поліцію. Дівчину арештували – "за оргію". Художники влаштували акцію протесту в поліцейському відділку. На суді переконали всіх, що в кабаре був огляд професійних моделей. Моні сплатила умовний штраф. А в лексиконі з'явилося нове слово – стриптиз, від англійських слів "роздягатися" і "дражнити".
12 лютого 1918 року Мала Рада – президія Центральної Ради – затвердила тризуб як герб Української Народної Республіки. Зробили це в Коростені на Житомирщині, бо Київ окупували більшовики. Голова Ради історик Михайло Грушевський запропонував взяти за основу герба тризуб Володимира Великого – бо саме за його князювання Київська Русь досягла найбільшої могутності. За рік до цього тризубами оздобили карбованці УНР.
– Се оздоба питоменна, не запозичена, зв'язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією, – пояснював Грушевський.
Ескіз герба (на малюнку) створив архітектор Василь Кричевський.
14 лютого 2005 року студент-дизайнер університету Індіани, штат Пенсильванія у США, Чад Герлі створив відеохостинг YouTube. За кілька днів до цього він побував на вечірці. Хотів надіслати відео друзям, проте воно виявилося надто об'ємне. Тоді разом з двома товаришами створив сайт, на якому можна було б безкоштовно розміщувати відеозаписи. У квітні на ньому розмістили перший публічний ролик: 15 с якийсь чоловік стоїть на тлі кліток зі слонами. Через рік YouTube щодня відвідували не менш як 100 млн осіб. Тоді ж хостинг за $1,65 млрд купила компанія Google.
22 380 551 особа назвала рідною мовою українську – "малороссийский язык" – під час першого загального перепису населення Російської імперії 9 лютого 1897 року. "Малороси" були другими за чисельністю в державі Романових – після "великоросів", тобто росіян.
Їх було 55 667 469. Загалом переписники нарахували в імперії 125 640 021 жителя. Їхні імена, сімейний стан, стать, вік, віросповідання, письменність, фізичні недоліки – усього 14 позицій – опублікували у 89 томах. До десятки найбільших міст Російської імперії ввійшли: Одеса – четверте місце, Київ – сьоме і Харків – восьме. Імператор Микола ІІ в анкеті у графі "род занятий" написав: "хозяин Земли Русской"
"Написав містеру Йєтсу і запропонував йому на вибір псевдоніми:
1) Едгар Катвелліс; 2) Едгар В. Ч. Вестхілл.
Псевдоніми виходять при перестановці літер моїх справжніх імен.
3) Луїс Керолл; 4) Льюїс Керолл.
Тут переклав свої справжні імена латиною, а потім знову англійською", –
записав у своєму щоденнику викладач математики в Оксфорді 33-річний Чарльз Лютвідж Доджсон 11 лютого 1865-го. З видавцем Едмундом Йєтсом обговорювали, як підписати казки Доджсона, що готувалися до друку. Той обрав четвертий варіант – Льюїс Керолл. Він і значиться автором найвідоміших його творів – "Аліса у Країні Чудес" і "Аліса у Задзеркаллі". Під справжнім іменем Чарльз Лютвідж Доджсон публікував свої наукові праці
3 
1
Коментарі