Сифони, мода на які швидко минула

 

Сифони із газованою водою ввійшли у повсякдення радянських людей у середині 1960-х. От у стрічці "Кавказька полонянка", яку знімали 1966-го, сифон із газировкою стояв на столі в товариша Саахова. Це означало статусність цього предмету. Типовий сифон: скляна чи металева дволітрова банка з вузьким горлом із різьбою для герметичного прикручування крана. Натискаєш на важіль і наливаєш собі води. З'явилися спеціальні "пункти заправки сифонів". Заповнити один водою й вуглекислим газом коштувало 6 копійок. Але треба було відстояти чималу чергу.

Моїх батьків теж накрила хвиля захоплення сифонами. А заправляти їх мав ходити я. Мука. Черга в літню спеку мені, малому, здавалася вічною. До того ж, два наповнені сифони, до 3 кілограмів кожен, мусив нести, тримаючи пальцями за важіль. Бо в сумку покласти не міг - вони тоді билися об асфальт. Для 8-річного хлопця непогана вправа. До придбання спеціального чохла-сітки для сифона, які теж з'явилися тоді в продажу, у нас вдома якось не дійшло.

Згодом сифони почали заправляти водою із сиропом. У нас на столі місце 2-літрового сифона тоді вже зайняв так званий "автосифон". Металевий, на літр, його наповнювали самі, вдома - за допомогою балончика з вуглекислим газом. Спочатку це був атракціон, потім - зайвий клопіт. Тож народ швидко награвся в домашнє виготовлення газводи й охолонув.

"Сифономанія" минула так само швидко, як і виникла. По-перше, ці пристрої незручно заправляти. По-друге, якість газировки з них низька, та ще й не вся вона із сифона виливалася. А по-третє, різниця в ціні з мінералкою у пляшках - невелика, а з нею жодного клопоту. Сифони й автосифони на полицях магазинів госптоварів почали припадати пилюкою.

Уже як був студентом, ми знайшли для мого старого автосифона нове застосування. Замість води наливали в нього дешеве сухе вино "Ркацителі".  Загазувавши його з балончика, отримували "ігристе". Було чим пригощати дівчат. Та запасу старих балонів вистачило ненадовго, а нових уже не продавали.

У 1970-х сифони остаточно відійшли в історію. Як швидко мінлива мода, що не залишає по собі ні добрих, ні поганих спогадів.

×