"Львів на вихідні був позбавлений комунікацій. Члени таємної Української військової організації перерізали телеграфні й телефонні лінії. Знищили залізничну систему сигналізації. Доки велись ремонтні роботи, зі Львова було вислано спеціальні локомотиви для зустрічі й супроводу поїздів. Лише завдяки цьому експрес "Бухарест – Берлін" оминув зіткнення", – пише газета The New York Times 19 серпня 1930-го про саботажну акцію, що відбулася на Галичині напередодні.

Край входить до складу Польщі. Заселений українцями й поляками, між якими напружені відносини. Із кінця липня 1930 року щоночі в різних місцевостях палають скирти чи господарські приміщення, що належать полякам. Акції організовують молоді члени Організації українських націоналістів. Її провід не знає про ініціативу молоді.

"Все, що мало яке-небудь відношення до організаційної дисципліни і ще не сиділо в арешті, було взяте під контролю вже запізно, – згадував бойовий референт братньої до ОУН Української військової організації Зиновій Книш. – Акція переводилася не організаційними силами, тут діяло все українське село, спрагле помсти на поляках. Досягало їх там, де найближче й найлегше".

 

Провід УВО та ОУН в Галичині очолює Юліан Головінський. З'ясовує виконавців підпалів, але не може зупинити акції.

"Ми знову є свідками посиленої саботажної й терористичної акції, яку із щораз більшою відвагою здійснено організованими українськими бандами. Вбивства, грабунки, нищення державних об'єктів і масові підпали, – б'є на сполох львівська газета Słowo Polskie за 30 серпня 1930-го. – Стероризована та втомлена людність східних воєводств задає собі повне неспокою запитання, чому по десятиліттю відновлення польської влади не заведено тут ґрунтовного законопорядку та публічної безпеки. Кожен, дивлячись з острахом на цей стан речей, думає про ліквідацію своїх справ та еміграцію на захід".

The New York Herald Tribune порівнює дії українського підпілля з "методами ірландських терористів 1880 років".

Та не лише українці палять польські маєтки. Користуючись ситуацією, деякі незаможні поляки йдуть на знищення свого майна, щоб отримати відшкодування від страхових компаній. Активізуються й опозиціонери. Тому прем'єр-міністр Польщі Юзеф Пілсудський розпускає парламент і ув'язнює частину депутатів.

У серпні 1930-го поліція фіксує 55 випадків саботажу. Із них два – замахи на безпеку залізниць, три – перерізування дротів чи підпилювання телефонних стовпів, 48 – підпали і ще дві спроби підпалів. Пізніше Gazeta Warzsawska пише, що протягом того літа спалили 62 будинки, 67 стодол, 78 господарських споруд та 112 скирт. Збитки ста­новлять 6,7 млн польських злотих. Для прикладу, побудова 720 м трамвайної лінії у Львові того року коштувала 1,5 млн.

Влада забороняє діяльність української молодіжної організації "Пласт", закривають кілька гімназій. Починають "пацифікацію". Військо та поліція проводять масові екзекуції по українських селах. Під час слідчого експерименту на місці нападу на поштовий транспорт біля села Бібрка – тепер місто Перемишлянського району на Львівщині – вбивають Юліана Головінського.

Українці подають петицію до Ліги Націй. Скаржаться, що з вересня по листопад 1930-го влада вбила 13 людей. Побили 1357, арештували 1739 та зґвалтували понад 40. На той час припадає завершення саботажних акцій на Галичині.

 

13 кілометрів за годину становила швидкість автомобіля англо-французької транспортної компанії, що 17 серпня 1896-го в Лондоні збив 44-річну Бріджит Дрісколл. Вона гуляла з донькою й подругою. Померла на місці. Розслідування тривало 6 год. Присяжні визнали наїзд нещасним випадком. Бріджит Дрісколл стала першим зареєстрованим пішоходом – жертвою дорожньо-транспортних аварій

22 серпня 1456-го господарем Валахії – тепер частина Румунії – став 24-річний Влад III. Його називали Дракулою та Цепешем. Перше прізвисько отримав через батька, який був лицарем угорського ордена Дракона. Цепешем – з турецької "кілок" – прозвали османи. Бо полонених саджав на палі. Образ вампіра створив наприкінці XIX ст. ірландський письменник Брем Стокер.

22 серпня 1849-го австрійські війська провели перше в історії бомбардування з літальних апаратів. Підняли в повітря над Венецією 200 аеростатів. У місті тоді спалахнуло повстання проти австрійської влади. Його оголосили незалежною республікою. Лейтенант Франц фон Юхатік побачив неефективність артилерії та запропонував скинути бомби з повітря. Великої шкоди місту не завдали, але воно капітулювало за шість діб.

22 серпня 1654 року на кораблі Pear Tree з Голландії до Нового Амстердама – тепер Нью-Йорк – прибув Яків Барсімсон. Шукав землі для переселення єврейської громади з Бразилії. Їх виганяли через передання територій Португалії. Чоловік став першим відомим поселенцем-євреєм у Нью-Йорку. За ним прибули 23 особи, які заклали єврейський квартал.

"Батько випроводив свого сина Тимоша на весілля до молдавського господаря, виділивши для супроводу 12-тисячний загін козаків. Коли підійшли до Ясс, зустрів їх двірник господаря та сам молдавський воєвода з боярами. Дозволивши себе поцілувати, повів гостей у столицю. Там почали гуляти весілля. Панна воєводівна, виказуючи свою прихильність до Хмельниченка і доводячи, що охотою заміж іде, наказала своїм дружкам на весіллі співати руські пісні", –

пише козацький літописець Григорій Граб'янка про весілля сина гетьмана 19-річного Тимоша Хмельницького і на три роки старшої доньки молдавського господаря Розанди Лупул 21 серпня 1652-го. Шлюб поєднав родину Хмельницьких із впливовими сім'ями в Польщі й Литві. Наступного року Тиміш помер після поранення в битві. Розанда народила від нього близнюків-хлопчиків. Заміж більше не виходила

×