"Я побачив божественну статую. Одяг закривав їй лише ноги та стегна, спадав на підлогу широкими складками. Вона притримувала його правою рукою. Ліва була злегка піднята й зігнута – тримала кулю завбільшки з яблуко", – розповідав грецький селянин Йоргос Кентротас родичам про знахідку статуї римської богині краси й кохання Венери. Орючи своє поле на острові Мілос 8 квітня 1820-го, натрапив на 2-метрову скульптуру з білого мармуру.
Чоловік усе життя вирощував кукурудзу. Його ділянка лежала біля руїн античного театру. Того дня із сином і племінником готував землю для сівби. На краю поля під ними почала просідати земля, за кілька хвилин утворилося провалля. Йоргос звелів синові Теодорасу збігати за ліхтарем, мотузкою, лопатою та киркою.
Розчищають землю і бачать нішу, викладену кам'яними брилами. Чоловік обв'язує сина мотузкою і спускає туди. Той бачить статую, що складається з великих шматків мармуру. Дістають бюст і руки, несуть у хлів. Нижню частину залишають у сховку.
За місяць на острів прибуває французький корабель "Шевретт". На ньому – "шукачі античних скарбів". У Греції дозволено купувати і вивозити будь-які витвори мистецтва та цінності. Йоргос Кентротас запрошує до себе 30-річного Жюля Дюмон-Дюрвіля і на рік молодшого Амабля Матре. Показує частину скульптури.
– Та це ж справжня Венера, – каже Дюмон-Дюрвіль. – Я куплю її у вас за будь- які гроші.
Грек просить 350 франків. За них може придбати колісницю з кіньми чи будинок у селі. Гості такої суми не мають. Обіцяють повернутися якнайшвидше.
Про знахідку дізнається їхній конкурент 24-річний Олів'є Вутьє. Приходить до Кентротаса. Той відмовляється продати, бо пообіцяв іншим. Тоді Вутьє повідомляє турецькій владі, якій належить острів, про цінну скульптуру. Чиновники залякують і шантажують селянина. Він змушений продати Венеру.
Дюмон-Дюрвіль із послом Франції у Стамбулі маркізом де Рів'єром пливуть до Мілоса. Хочуть купити статую і подарувати королю. Коли їхня шхуна "Естафетт" підходить до берега, бачать, як Венеру приготували заносити на борт турецького корабля.
Капітан "Естафетт" наказує матросам відбити реліквію. Під час бійки вона падає на землю і розбивається. Матроси тягнуть шматки до шлюпок. На кораблі з'ясовується, що не вистачає рук.
У Парижі статую оглядає найвідоміший знавець античності, граф 43-річний Шарль де Кларак.
"Відновлення статуї неможливе, руки втрачені назавжди. Є невеликий шмат лівої, але його не можна приєднати, – пише він у щоденнику. – Статую зроблено з особливого сорту білого мармуру з Малої Азії. Він подібний до слонової кістки. Є сліди фарби в мармурових складках драпірування. Є отвори для золотої діадеми і сережок. Імовірно, їх вкрали ще в античні часи. Це найпрекрасніша жіноча скульптура, що я бачив. Занурена у свої думки фігура випромінює неймовірну чуттєвість із краплею сором'язливості, яка робить її ще чарівнішою. Має суворий образ і трохи пухке обличчя. Воно обрамлене хвилястим волоссям, зібраним ззаду в пучок. Це шедевр".
За рік відреставровану Венеру дарують королю 66-річному Людовику XVIII. Той прохолодно ставиться до жінок, тому подарунок сприймає буденно. Наказує виставити в паризькому Луврі для загального огляду.
Венера нині стоїть в окремій залі. Її називають найзнаменитішою жіночою скульптурою й античним ідеалом краси.
8 квітня 1847-го в Києві арештували історика 30-річного Миколу Костомарова і художника Тараса Шевченка, якому тоді було 33. Студент університету святого Володимира Олексій Петров доніс поліції на членів Кирило-Мефодіївського товариства. Вони читали "протизаконні вірші". Жандарми Третього таємного відділення без суду покарали 12 учасників. Шевченка найжорстокіше – відправили рядовим Оренбурзького корпусу на 10 років. Костомаров перебував в ув'язненні рік.
12 квітня 1992 року в містечку Марне-Ла-Валле поблизу Парижа відкрили Євродіснейленд. Це був перший у Європі парк атракціонів і розваг для дітей і дорослих. Будували п'ять років за концепцією американського мультиплікатора Волта Діснея. Обладнали поле для гольфа, крамниці та ресторани. Парк щороку відвідують понад 15 млн людей.
Британський лайнер "Титанік" о 23:40 14 квітня 1912 року зіштовхнувся з айсбергом в Атлантичному океані біля Північної Америки. Корабель прямував з англійського Саутгемптона до Нью-Йорка. Від сильного удару в трюмі утворилася 100-метрова пробоїна. За 3 год. судно затонуло. Із 2224 пасажирів і членів екіпажу загинули 1517. Їм не вистачило рятувальних шлюпок. 1985-го американсько-французька експедиція виявила затонуле судно.
175 творів мистецтва представили на першій виставці музею "Метрополітен". Хартію про відкриття установи видали 13 квітня 1870-го в Нью-Йорку. В першій експозиції використали римський мармуровий саркофаг і картини європейських авторів. Музей має одну з найбагатших колекцій у світі – понад 2 млн предметів
4 
35413
Коментарі