"1. Наказую летіти за вказаним маршрутом. 2. Припинити радіозв'язок. 3. За невиконання наказу – смерть", – записку з таким текстом отримала о 12.40 бортпровідниця 20-річна Надія Курченко (на фото) 15 жовтня 1970-го – через 5 хв. після зльоту літака за маршрутом Батумі – Сухумі. Повідомлення передали двоє чоловіків, які сиділи на передніх кріслах. У руках тримали пістолет, обріз і ручну гранату. Надія закричала й побігла до кабіни пілотів. Чоловіки кинулися слідом. Почали стріляти – загалом випустили 24 кулі.
– У мене відняло ноги, – згадує командир літака Георгій Чахракія. Його поранили у спину. – Попри біль, я обернувся й побачив страшну картину. Надя без руху лежала на підлозі в дверях нашої кабіни й стікала кров'ю. Поряд лежали поранені штурман і бортмеханік. А за спиною в нас стояв чоловік, тряс гранатою і кричав: "Тримати берег моря ліворуч! Курс на південь! У хмари не входити! Слухатися, а то підірвемо літак!"
Пілоти повернули в бік турецького Трабзона. Встигли надіслати сигнал SOS. В аеропорту на терористів чекала поліція. Вони здалися без бою. Це було перше успішне викрадення літака в СРСР.
Надія Курченко померла на місці. За місяць вона планувала вийти заміж. Її іменем назвали піонерські загони, гору, танкер і малу планету. Поховали в Сухумі, хоч родина живе в Глазові в Удмуртії. Матері там виділили трикімнатну квартиру. Коли 1989-го почався воєнний конфлікт між грузинами й абхазцями, написала листа президенту СРСР Михайлу Горбачову. Погрожувала, що повіситься, якщо поховання не перенесуть на батьківщину. Прохання задовольнили.
Нападниками були 46-річний Пранас Бразінскас і його син 15-річнй Альгірдас. Їх судили в Трабзоні. Бразінскаси заявили, що брали участь у литовському русі опору. Спланували втечу, аби уникнути репресій. Стверджували, що стюардеса загинула під час перестрілки з працівниками КДБ. Вирок – вісім і два роки в'язниці. 1974-го терористів відпустили під домашній арешт. Через Італію та Венесуелу вони втекли до США. Оселилися в Каліфорнії, працювали малярами. Змінили імена – тепер це були Френк і Альберт Вайти. Написали книжку. 2002 року Альберт-Альгірдас забив батька до смерті гантеллю. Зараз сидить у тюрмі.
– Альгірдас – нормальна і розсудлива людина, – характеризує чоловіка його адвокат Джек Алекс. – На момент захоплення літака йому було тільки 15 років, і він навряд чи розумів, що робить. На старості літ Пранас став надзвичайно дратівливим. Альгірдас хотів піти геть, але батько скерував на нього пістолет. Той мусив захищатися. Усе своє життя він провів у тіні батька-тирана, а тепер з його ж вини згниє в тюрмі.
14 жовтня 1770 року на місці впадання річки Мокра Московка в Дніпро розпочали зводити Олександрівську фортецю. Імовірно, названа на честь генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина (1718–1783). Місцина виявилася надто вологою для мурів, тому навесні будівництво перенесли до гирла річки Суха Московка – за 2 км на північний схід. Фортецю зводили п'ять років. Мала форму багатокутної зірки, діаметром близько 1 км. Повинна була захищати від набігів турків і татар. Але 1783-го росіяни захопили Крим, потреба в обороні відпала. 1806 року поселенню навколо фортеці дали статус міста. Назва – Олександрівськ. Тоді тут жили близько 2,5 тис. осіб, чотири рази на рік проводили ярмарки. Через п'ять років затверджено герб – дві рушниці й лук із трьома скерованими донизу стрілами. Вони символізували "силу нашего оружия и слабость силы татарской". 1921-го місто перейменували на Запоріжжя.
15 жовтня 1880-го завершено будівництво собору в Кельні. Воно тривало 632 роки. 1248-го архієпископ Райнальд фон Дассель отримав від імператора Фрідріха I мощі святих волхвів, які силою забрали з монастиря в Мілані. Для реліквій виготовили саркофаги із золота і дорогоцінних каменів. Далі належало побудувати величний собор. Це здійснили за два прийоми, між якими минуло понад 400 років. На якийсь час у храмі розмітився фуражний склад. Після відкриття собор став найвищою спорудою у світі – 157 м. Через чотири роки його перевершив монумент Вашингтона у США. Сьогодні собор не входить у список навіть 50 найвищих будівель.
17 жовтня 1902 року в Детройті випустили перший автомобіль класу "люкс" Cadillac. Названий на честь французького військового, засновника міста Антуана Ломе де Ля Мот-Кадільяка. Червоні та чорні лискучі машини з відкидним верхом і шкіряними сидіннями представили на нью-йоркському автосалоні в січні 1903-го. Одразу мали 2286 замовлень. У газетах Cadillac назвали "дорогоцінним каменем від Тіфані". Двомісне авто коштувало $750, чотиримісне – $850. Хороший міський будинок обійшовся б тоді у $7 тис.
99,96 відсотка виборців проголосували на президентських виборах в Іраку 15 жовтня 1995 року за чинного главу держави Саддама Хусейна
"Історія мене виправдає!" – заявив 27-річний Фідель КАСТРО під час суду 16 жовтня 1953-го. Його звинуватили в організації нападу на військові казарми у Сантьяго-де-Куба, аби потім скинути режим проамериканського диктатора Батісти. Юрист за освітою, захищав себе сам. Наприкінці промови навів низку історичних фактів, що виправдовують повалення режимів – Велика французька революція, Війна за незалежність США тощо.
Вирок – 15 років в'язниці. Через два роки Кастро амністували. А 1959-го він очолив успішне повстання проти Батісти. Його промова на суді стала для революціонерів програмною. У друкованому вигляді вона займає 83 сторінки
4 
1
Коментарі