"У цю жорстоку книжку я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, релігію, всю свою ненависть. Жодна із сучасних книжок не сповнена такого жаху перед Злом, як моя", – нотує французький письменник Шарль Бодлер (1821–1867) у щоденнику. 25 червня 1857-го у видавництві Огюста Пулі-Малассі вийшла його перша поетична збірка "Квіти зла".
6-річним Бодлер втратив батька. Мати вдруге вийшла заміж. Хлопець сприйняв це як зраду і не вибачив їй до кінця життя.
Матір і вітчим відправляють його в подорож до Індії. Уже повнолітнім повертається до Парижа і отримує спадщину. Пише статті та рецензії про культурне життя міста, складає перші вірші. Знайомиться з найвідомішими письменниками свого часу: Оноре де Бальзаком, Віктором Гюго і П'єром Дюпоном. На повій, вино та опіум витрачає третину спадку. Родина вирішує обмежити його в грошах. Коштів, які виділяє вітчим, ледве вистачає на прожиття.
Назву для збірки придумує критик і сатирик Іполит Бабу:
– Поєднання прекрасного і потворного – квітів і зла – такий собі заголовок-каламбур – найкраще відображають суть книжки.
Рукопис "Квітів зла" Бодлер передав видавцеві на початку року. Потім довго вносив правки, викидав і додавав вірші, продумував дарчі підписи і складав список осіб, кому треба буде надіслати безкоштовний примірник.
Книжка складалася із шести циклів – понад сотні віршів. Майже у всіх автор згадує жінку. Називає її мадонною і святою, а потім – втіленням зла і земної похоті. У половині творів провідна – тема смерті. У 28 поезіях згадує кров: "озеро крові", "ванни, повні крові", "відра з кров'ю". 25 віршів присвятив природі й порам року, 11 – сну, три – котам.
У вірші "Падло" йдеться:
Чи пам'ятаєте той жах, моя кохана,
Як літнього, жаркого дня
В яру, між скелями, де трав'яна поляна,
Ми вздріли здохлого коня.
Як та повійниця, падлятина лежала,
Задерши ноги догори,
І черево гидке цинічно відкривала,
Немов казала: на, бери!
А сонце пражило, неначе купу трути
Спалити прагнуло дотла,
І все частинами Природі повернути,
Що в цілості вона дала.
Через два тижні після виходу збірки головне управління громадської безпеки подає в суд на автора і видавця.
– Книжка пана Бодлера – одна з тих шкідливих, глибоко аморальних книжок, автори яких розраховують на скандальну славу, – каже прокурор Ернест Пінар. – "Квіти зла" кидають виклик законам, що захищають релігію і моральність. Такі вірші як "Зречення святого Петра","Авель і Каїн", "Вино вбивці" – суцільне богохульство. У "Окаянних жінках" автор оспівує ганебну любов жінок до жінок, в "Метаморфозах вампіра" малює найгрубішими виразами непристойні і похітливі картини.
"Порівняно з "Квітами зла", такий огидний роман, як "Пані Боварі" Флобера – зразок побожності і цнотливості", – пише католицька газета Journal de Bruxelles.
Суд вирішує, що Бодлер не образив почуття віруючих своїми віршами. Але завдав шкоди громадській моралі та доброчесності. Йому виписують штраф у 300 франків – близько $15 тис. Видавцеві Пулі-Малассі – 100 франків.
– Я щосили кричу "браво" вашому могутньому таланту! – коментує Віктор Гюго. – Ви одержали одну з тих виняткових винагород, котру здатний дати існуючий режим. Тисну вашу руку, поете!
Бодлер не в змозі оплатити таку суму. Через це його можуть ув'язнити. Просить допомоги в імператриці Євгенії, дружини Наполеона ІІІ. Після її клопотання штраф зменшують у шість разів.
Весь тираж – 1300 примірників – конфіскують. Вдалося зберегти кілька екземплярів. 1946 року французькі літератори попросили переглянути справу. Карна палата Касаційного суду скасувала вирок трибуналу.
"Вірші, які були приводом для притягнення до суду, не містять нічого непристойного, ні навіть грубого слова і не перевищують свобод, даних художнику", – йдеться у вироку.
20 червня 1782 року затверджено Велику печатку США – офіційна емблема держави. На її титульному боці зображено білоголового орлана, що тримає стріли та гілку оливи. На зворотному – недобудована піраміда, на вершині якої розташований трикутник з оком. Більшість елементів – стріли, листки оливи, рівні піраміди – повторюються 13 разів, за числом штатів-засновників США.
21 червня 1893-го в Чикаго запрацювало перше оглядове колесо. Проект розробив інженер Джордж Ферріс (1859–1896). Споруда стала окрасою Всесвітньої виставки. Діаметр колеса становив 75 м – більше, ніж найвищий на той час хмарочос. На ньому було розташовано 36 кабінок. Через 10 років у світі було більше сотні таких коліс. В англійській мові їх досі називають Ferris wheel – "колесо Ферріса".
63 години 16 хвилин тривав перший безпосадковий авіаційний переліт із СРСР у США. Його здійснили троє радянських льотчиків на чолі з Валерієм Чкаловим (1904–1938). Летіли через Північний полюс, подолали 9103 км. 20 червня 1937 року їхній АНТ-25 приземлився на військовому аеродромі у Ванкувері, штат Вашингтон. Учасників перельоту прийняв у Білому домі президент США Франклін Рузвельт. На батьківщині їх нагородили орденом Червоного прапора.
"Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні українські збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори"–
йдеться в "Універсалі Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого", прийнятому за підсумками Другого військового з'їзду в Києві 23 червня 1917 року. Ним проголошено автономію України у складі Росії.
3 
35413
Коментарі