Серцево-судинні хвороби безпосередньо стосуються понад 26 500 000 українців. Саме в такої кількості наших громадян вже зареєстрована мінімум одна хвороба серця або судин. Це – майже кожен житель нашої країни працездатного віку. Важка соціально-політична ситуація лише загострює проблему, бо в такий час кількість скарг людей "на серце" значно збільшується.
Про хвороби серця люди знають проте продовжують не звертатися до лікарів, - каже Костянтин Руденко, доктор медичних наук, завідувач відділу хірургічного лікування серцевої недостатності та механічної підтримки серця і легень, доктор медичних наук.
"Аби не допустити операції на серці, звертайтесь до кардіолога, як тільки з'явився біль у серці й є зависокий тиск або аритмія. Раз на рік робіть кардіограму. Вона покаже, чи є якісь хвороби серця. Зараз вчені кажуть, що аби не було звуження судин від бляшок, після 50 років пити аспірин треба кожному. Проти холестерину допоможе спеціальна дієта, при якій варто їсти більше морепродуктів, проте якомога менше смаженого і солоного", - пояснює фахівець.
Одна з причин смертності від серцево-судинних хвороб — атеросклероз, і як наслідок — ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, каже Богдан Бацак, завідувач відділення променевої діагностики Інституту Амосова.
"Донедавна єдиним методом точної діагностики ішемічної хвороби була інвазивна коронарографія, яка є "золотим стандартом", бо дає достатньо інформації. Проте для цього дослідження пацієнта треба покласти в лікарню, та й після нього можуть ставатися ускладнення. Коли з'явилися комп'ютерні томографи, то діагностику вдалося зробити не травматичною. На детальному зображенні добре видні бляшки, маса міокарда, тощо. Раджу обстеження на комп'ютерному томографі ще й тому, що достовірність його досягає 95-97%", - підкреслює Богдан Вадимович.
Гострий інфаркт міокарда в Україні щороку трапляється приблизно у 50 тисяч пацієнтів, з яких помирає кожен третій, каже Геннадій Книшов, провідний академік і директор Інституту імені М.М. Амосова.
"Інфаркти стаються все частіше, але при цьому і держава, і пересічні люди вважають це мало не закономірністю. У свідомості більшості людей діагноз інфаркту асоціюється з вироком, що і є психологічним бар'єром, через який нема ні профілактики, ні адекватного лікування. І це при тому, що сьогодні ми можемо ефективно попереджати розвиток інфаркту, а в разі його виникнення не допускати ускладнень, що призводять до інвалідності та смерті".




















Коментарі