Інгалятори при простудних захворюваннях - та і взагалі при хворобах легенів - стають найпершим засобом допомоги, коли всі інші способи прийому ліків себе вичерпують. Або якщо йдеться про маленьких дітей. Або для серйозних запальних процесів. Зважені частинки ліків розлітаються разом із зітханням - і залишаються там, де мають бути, вбираючись якомога ближче до вогнища запалення. Словом, якщо вам потрібне лікування при легеневих захворюваннях, готуйтеся вибирати інгалятор.
Ультразвук? Компресор?
При слові "інгаляція" жителям пострадянського простору в першу чергу приходить на думку чайник із завареними травами, над яким треба дихати, накрившись рушником або ковдрою. Але паровий інгалятор неефективний - концентрація діючої речовини при паротворенні виявляється дуже низькою, а висока температура робить лікування остаточно безглуздим, оскільки багато лікарських препаратів за рахунок температури розкладаються і перестають діяти. Тому сучасні інгалятори бувають двох основних видів: у основі одного лежить ультразвук як метод розсіювання частинок, іншого - компресорне нагнітання повітря.
Відчуваєте різницю? Ультразвуковий інгалятор створює суспензію за рахунок дуже швидко вібруючої пластини, яка розбиває рідину на безліч мікроскопічних крапель. Інший видуває ці самі частинки разом з потоком повітря, яке компресором жене через камеру з ліками.
На практиці це означає, що ультразвукові інгалятори працюють тихіше і займають менше місця, але при цьому вони втрачають в потужності - тому при лікуванні варто дихати як можна ближче до них, інакше ефект зменшуватиметься. Особливо критично це для сімей з дітьми, де на дитину неможливо надіти спеціальну маску, що додається до інгалятора. В компресорних немає такої проблеми - плюс до того ж саме на них розраховано багато лікарських препаратів. Камера може виноситися на істотну відстань від компресора.
2 
1
Коментарі