25 вересня 1818 року англійський акушер Джеймс Бланделл здійснив перше переливання крові від чоловіка до дружини, у якої відкрилася післяпологова кровотеча. Тоді лікар визначив два основних правила: переливання можливе тільки з людською кров'ю та лише у випадку смертельної небезпеки для життя.

Успішним виявився й досвід російського медика Вольфа, який у 1832 році повторно зробив переливання.

Знаковою подією ознаменувався 1900 рік. Тоді Карл Ландштейнер відкрив три групи крові, а його колеги через рік і четверту.

У 1907 році Гектоен припустив, що переливання крові стане безпечнішим, якщо перед ним робити тест на сумісність. Тоді ж було визначено, що кров передається спадково. Окрім цього зроблено відкриття про універсальність першої групи крові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд створив центр керування трансплантаціями

Через сім років віднайшли антикоагулянти, які давали можливість заморожувати кров.

Завдяки успішному досвідові вчених у цій галузі, під час другої світової війни тисячі солдатів були врятовані.

В Україні переливати кров почали 1943 року. Одразу після звільнення Києва. Перша станція була розташована у підвалі однієї зі столичних лікарень. Тоді збирали кров для бійців другого білоруського фронту. Попри голод та погані санітарні умови, люди добровільно здавали кров, щоб врятувати життя поранених.

Нині щороку сотні тисяч осіб стають донорами, щоб врятувати чиєсь життя. Адже кожен третій житель нашої планети потребує крові. Переливання часто необхідне жінкам з ускладненнями вагітності, дітям з тяжкою анемією, людям, що дістали важкі травми внаслідок нещасних випадків або природних катастроф. Тим, кому призначені складні медичні процедури й хірургічні операції. Окрім цього регулярне переливання потрібне пацієнтам, які страждають такими захворюваннями, як таласемія та серповидноклітинна анемія.

×