Як дожити до 100 років і більше

Стаття у британському виданні The Economist

Люди в багатих країнах тепер можуть обґрунтовано припускати, що їхні життя триватимуть набагато більше ніж 70 років. Жителі бідніших країн наздоганяють їх. Щороку, починаючи з 1950 року, середня тривалість життя у світі зростала на 18 тижнів.

Однак є дві проблеми. По-перше, зростання тривалості життя, схоже, має межу. Число довгожителів, більше ніж 100 років, зростало і зростатиме. Дослідницький центр Pew Research прогнозує, що до 2050 року у світі буде 3,7 млн сторічних, що втричі більше на душу населення, ніж у 2015 році. Але тільки один із 1000 з них житиме понад 110 років. І немає переконливих доказів життя людини понад 120 років. Середній показник тривалості життя також зростає, але набагато меншими темпами.

 

Інша проблема - "тривалість здорового життя", кількість здорових і повних життя років, не йде в ногу з тривалістю життя автоматично.

В надії на довше та більш здорове життя багаті люди в розвинених країнах пропонують значні внески сьогоднішнім чарівникам медицини і біотехнологій, які намагаються зрозуміти, сповільнити і, в ідеалі, повернути назад тілесне старіння та супутні йому хвороби.

 

Пітер Тіль, співзасновник PayPal, Ларрі Пейдж і Сергій Брін, співзасновники Google, і Джефф Безос, засновник Amazon - усі вони інвестували і часто відігравали важливу роль у створенні фірм, які намагаються продовжити тривалість життя та тривалість здорових років життя. У березні Сем Альтман, голова компанії Open AI, повідомив, що два роки тому інвестував $180 млн у Retro Biosciences - фірму з Кремнієвої долини, засновану з метою збільшення тривалості здорового життя людини на 10 років.

Група стартапів працює над ліками, які можуть уповільнити чи зупинити деякі аспекти старіння. Дедалі більше завойовує популярність ідея продовження життя та здоров'я за допомогою вже доступних таблеток та зілля додатково до, а іноді й замість традиційного підходу, що складається з дієти, фізичних вправ та раннього відходу до сну. З'являється теж культура продовження життя своїми руками. Принаймні, у багатих країнах, наділених технічними знаннями та технологічною зарозумілістю, що асоціюються з Кремнієвою долиною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

Багато представників офіційної науки та медицини дивляться на все це дещо косо. Зрозуміло, оскільки галузь приваблює аферистів та шарлатанів, а також людей із більш порядними мотивами, і її історія сповнена "проривів", які ні до чого не привели. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США не визнає "старість" хворобою, а отже ціллю для терапії. Проте накопичуються докази, що такі дослідження можуть щось запропонувати.

Деякі визнані ліки справді продовжують життя, принаймні мишам. Це дає як перспективу того, що вони можуть робити це ж і з людьми, так і деяке розуміння процесів, що відбуваються. Таким дослідженням допомагає дедалі більша легкість, з якою можна редагувати гени, і навіть доступ до великих обсягів даних про послідовності генів. Можливість виробляти персоналізовані стволові клітини, які залишаються вічно молодими, відкрила нові терапевтичні можливості. А нові діагностичні інструменти тепер пропонують вченим можливість розрахувати "біологічний вік" тіл та органів та порівняти його з фактичним календарним віком. У принципі, це все дозволяє дослідженням довголіття досягти переконливих результатів.

Старіння здається досить простим. Тіла – це машини, а машини зношуються. Але на відміну більшості машин, тіла і будуються, і ремонтуються самі по собі. То чому ж вони не роблять це ідеально?

Одна з відповідей у тому, що творець машин - еволюція, зацікавлена у нашому відтворенні, а не довголітті. Життя - це справа генів та навколишнього середовища, а навколишнє середовище у вигляді нещасних випадків, хижаків та хвороб - те, що вбиває більшість істот. Гени, переваги яких виявляються лише протягом більш тривалого періоду життя, ніж дозволяє довкілля, і вони навряд чи працюватимуть особливо добре, якщо не дають інших переваг. Гени, які забезпечують успішну та плідну молодь, у виграші, порівняно з тими, що дають довголіття.

Справді, еволюція, мабуть, активно працює проти довголіття. Якщо ген допомагає тварині розмножуватися в молодому віці, але наражає її на небезпеку в старості, велика ймовірність, що він пошириться. Є деякі свідчення, що один із варіантів певного гена, відповідального за хворобу Альцгеймера, забезпечує репродуктивні переваги молодим людям.

У загальному сенсі, еволюційного погляду задіяних генів, людина - це просто спосіб для створення подальших копій генів, а не самоціль. Підтримувати механізми відновлення організму в ідеальному стані є сенс тільки в тому випадку, якщо він передасть більше копій генів наступному поколінню. Якщо інші види використання цих ресурсів зроблять роботу краще, то ремонт програє. У цьому підході людина - засіб для досягнення цілі, від якого відмовляються, коли він більше не підходить для цієї мети.

Така думка пояснює, чому існує безліч захворювань, такі як хвороба Альцгеймера або Паркінсона, дегенерація сітківки ока, діабет другого типу та різні види раку, які рідко зустрічаються у молодих, але досить поширені у літньому віці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена

Той факт, що еволюція не зацікавлена у підтримці працездатності систем відновлення, не означає, що це неможливо зробити. Просто може знадобитися хитрість.

У більшості генів є варіанти, відомі як алелі, які всі працюють, але можуть мати різні ефекти. Генетичні маніпуляції з лабораторними організмами та дослідження генів людей-довгожителів виявили алелі певних генів, які, як було доведено експериментально, збільшують тривалість життя, а також пов'язані з більш тривалим життям. Така робота допомагає пролити світло на процеси, що лежать в основі старіння організму.

Це може, наприклад, привести до розуміння того, чому, як показало дослідження, опубліковане у 2014 році дослідниками Королівського коледжу Лондона, довгожителі рідше вмирають від раку чи хвороб серця, ніж люди віком до 80 років. Це свідчить про те, що люди, які живуть дуже довго, можуть жити так, тому що у них є порівняно рідкісна форма захисту від речей, які вбивають молодших людей похилого віку. Це може бути дуже гарна новина.

Однак щось все-таки їх вбиває. Дослідження Королівського коледжу показало, що довгожителі непропорційно вразливі до загальної слабкості та "друга старих людей" - пневмонії.

Ще одна причина для надії перед безсердечністю еволюції полягає в тому, що фізіологічні деталі старіння стають дедалі яснішими. Зокрема, ті, хто досліджував це питання, змогли поділити проблему на невеликі шматочки, які певною мірою можна вирішувати індивідуально. Деякі з цих дрібніших, хоча часто ще величезних проблем, самі по собі є привабливими об'єктами для втручання. Наприклад, хронічне запалення або накопичення аберантних (таких, що мають відхилення від нормальної будови, розміщення чи стану. – Gazeta.ua) білків, що спостерігається при хворобі Альцгеймера.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Джордж Черч з Гарвардського університету, гуру біотехнологій, який не боїться неортодоксального підходу, вважає, що може запропонувати більше – визначте та пропрацюйте кожен із компонентів окремо, і ви, можливо, виявите, що розв'язували проблему повністю.

Декілька груп склали списки таких фрагментів. Один із найбільш широко обговорюваних проєктів розроблений Карлосом Лопесом-Отіном з Університету Ов'єдо в Іспанії та його колегами. Вони пропонують 12 ознак старіння, вибраних на основі того, що вони зазвичай погіршуються з віком, прискорюють старіння, якщо не стимулюють його, і, мабуть, уповільнюють його, якщо лікувати.

Цими ознаками є нестабільність генів, виснаження кінцевих ділянок хромосом теломер, епігенетичні зміни, тобто порушення, які призводять до змін рівня експресії генів, втрати протеостазу, тобто біологічних шляхів усередині клітин, які контролюють біогенез, перенесення та деградацію білків, присутніх в клітині, дерегулювання сприйняття поживних речовин, мітохондріальна дисфункція, старіння клітин, виснаження стовбурових клітин та зміна міжклітинної комунікації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Якщо розібратися з цією брудною дюжиною, зможемо продовжити життя на невизначений термін і зберегти здоров'я. Принаймні так на це дивляться оптимісти.

Онкологія вже є добре розвиненою областю досліджень. Цей звіт Лопеса-Отіна не стосується її безпосередньо. Він також не згадує про дієту, фізичні вправи і хороший нічний сон, необхідні для довголіття, а лише піднесосить їх цінність. Вони залишаються такими ж важливими, як і раніше.

Натомість він стежить за прогресом, досягнутим за кожним із 12 показників. Отримана картина не така акуратна, як хотілося б. Біологія - складна, взаємозалежна наука, і багато ознак старіння збігаються. Іноді це означає, що втручання може принести користь більш ніж в одній області. В інших випадках можуть бути компроміси. Але навіть робота з частиною списку покращить життя людей.

Переклад Gazeta.ua

×