Єдиній в Україні дитині з хворобою, що призводить до передчасного старіння, провели унікальну стоматологічну операцію. 7-річна Ірина Хімич із Вінниці страждала від нестерпного зубного болю. У неї почали рости корінні зуби, а молочні так і не випали. На коренях розвинулося запалення. Через особливості хвороби дитини найменша помилка лікарів могла призвести до перелому щелепи.
— Команда наших медиків — а це анестезіологи, стоматологи, хірурги, усього вісім спеціалістів, має великий досвід. Пацієнтами були і немовлята, і 90-річні. Але цей випадок — найскладніший, — розповідає столичний стоматолог, професор 58-річний Ярослав Заблоцький.
Операція була складною через особливості будови черепа Ірини й надто чутливу шкіру.
— У всіх дітей, які мають таку ж хворобу, є багато спільного й відмінного. Одні діти від народження не мають зубів, а в нашої пацієнтки їх забагато — фактично у два ряди. До того ж у Ірини тоненькі ясна, ніжні й крихкі щелепи. Це означає, що хірург має бути максимально делікатний. Потрібно було видалити молочні зуби, що спричиняли біль. А це доволі складно. Корені тимчасових зубів довгі, тонкі, під ними є зачатки постійних зубів, — продовжує.
Клініка Ярослава Заблоцького, що розташована в Києві, взялася допомогти дівчинці безкоштовно. Підготовка тривала майже місяць. Спеціалісти ретельно продумували спосіб знеболення. Адже важливо було врахувати особливості організму дівчинки.
— Ми планували вводити трубку для наркозу через ніс. Стоматологам було б зручніше працювати, коли в ротовій порожнині для їхньої роботи нічого не заважає. Але зробити це було неможливо, бо в дівчинки маленький ніс. Тому вводили трубку через рот, — каже Заблоцький.
Медики ввели дитину в медичний сон. Операція тривала 5 годин. Завершилася успішно — лікарі пролікували сім зубів і видалили два.
Ірина страждає на прогерію, або інакше — синдром Хадчінсона-Ґілфорда.
Це рідкісне маловивчене захворювання, що розвивається внаслідок генетичної мутації. Для нього характерні затримка розвитку й прискорене старіння організму. Один рік для такого пацієнта йде за 8–10. Ірина у свої 7 років має всі ознаки літньої людини. Причому як зовні, так і за станом внутрішніх органів.
— Більшість людей не розуміють. Питають, чому я не куплю доньці перуку, чому я відкрито гуляю з нею, — говорить матір Діна Хімич. — Але чому я маю ховати її? Адже Ірина така, як і всі, вона навіть розумніша за інших.
Хворі з таким діагнозом одразу після народження здаються цілком здоровими.
Зазвичай перші ознаки починають проявлятися у віці 1–2, а то і 3 роки. До основних із них належить затримка росту, дефіцит ваги, масивна верхня частина черепа й недорозвинена щелепа. З'являється сивина, дитина стрімко лисіє. Випадають брови та вії. Шкіра стає зморшкувата. Зуби формуються неправильно.
— Усі клітини організму доньки уражені цією хворобою. Ми з чоловіком трудимося, намагаємося продовжити її життя, — додає Діна Хімич.
Нині прогерія є невиліковною. Єдине, що може запропонувати медицина — поліпшити якість життя хворих, полегшити прояв окремих симптомів.
В Україні подібних хірургічних втручань таким хворим ще ніколи не проводили.
Щоб зафіксувати кожну деталь, хід унікальної операції ретельно нотували. Ці записи найближчим часом передадуть у Бостонський науково-дослідний інститут — єдиний заклад, що має досвід лікування хворих із таким діагнозом, як у Ірини. На початку жовтня цього року дівчинка поїде туди на лікування.
3 
1
Коментарі