— Били мене двоє. Кулаками, по всєй відімості. По обличчю, шиї, голові, — каже суші-майстер з Києва 34-річний Андрій Брезинський. — Це було в листопаді. Напали біля мого будинку посеред білого дня. Після першого удару наполовину втратив свідомість. Потім били далі. Не уявляю, хто і за що.
Сидить по-турецьки на лікарняному ліжку у відділенні щелепно-лицьової хірургії київської лікарні №1. На голові металевий шолом. Говорить нерозбірливо, ліве око чоловіка косить. Каже, це з'явилося після нападу.
— Прийшов додому й мене вирубило. Провалявся годин зо 20. Як отямився, не міг дихати. Подивився у дзеркало. Бачу, шия роздулася від внутрішньої кровотечі. Телефон розбитий, не міг набрати "швидку". Говорити теж. Пішов до сусідів. Дзвонив у двері, ніхто не відкривав. Не впізнали чи були на роботі. Написав на папірці "Викличте швидку" і чекав у під'їзді. Прийшла сусідка, мене забрали в лікарню. Поклали в реанімацію.
У шиї збиралася рідина, заповнювала легені. Чоловікові поклали шину на зуби, вправили нижню щелепу.
— Місяць там лежав, дихав через трубку. Як виписався, відчув, що щелепа зрослася неправильно. Нижні зуби не заходили за верхні. Почав шукати клініку, у якій виправили б обличчя за два місяці після перелому.
На операцію погодилися у лікарні №1. Зробили два втручання, поставили металевий шолом — розробку завідувача відділення щелепно-лицьової хірургії 51-річного Володимира Панченка.
— Навіть сплю в цьому шоломі, — говорить Андрій. — Їм через трубочку. Знімати його не можна. Перший час не міг звикнути, але здоров'я важливіше. Вже рот почав відкривати, біль зник.
Володимир Панченко запатентував винахід 2000 року. Після перелому кісток черепа уламки зміщуються і блокують нерви вух та очей. Тому в людей косять очі, можуть осліпнути. Щоб уламки стали на місця, їх фіксують.
— Олексієві ми спочатку зробили нижню щелепу, — каже хірург. — Після перелому змістилися уламки щелепи, виникла кіста. Оперували 4 години. Тоді поставили апарат, щоб якнайбільше витягнути кістки верхньої щелепи щодо нижньої. Як стали на місця, "відремонтували" обличчя, поставили металеву пластину у вилицю. Щоб усе зрослося, мусить носити шолом три тижні.
Хірург у кабінеті гортає альбом зі світлинами пацієнтів. Каже, найчастіше лікує чоловіків 20–40 років після бійок. Жінок рятують після аварій.
— Цей чоловік пішов на Лісовий ринок купити шоколадку дружині. Привезли до нас зі зламаною щелепою та вилицями.
Показує фото на кількох етапах одужання. На першому замість обличчя криваве місиво, не видно ані рота, ані очей. На останньому — здоровий усміхнений чоловік. Перегортає сторінку.
— На Свєті з Яготина лиця не було. Два роки тому в травні на божевільній швидкості влетіла в плиту на скутері. Зламала усі кістки обличчя. Цілу ніч із ним програлися. В грудні запрошувала на весілля. Вже й народила.
Найлегше лікувати перелом, якщо людину привозять одразу. За місяць успішних операцій менше на третину. За півроку виправляти кістки, що неправильно зрослися, запізно.














Коментарі