Ексклюзиви
пʼятниця, 15 листопада 2013 07:15

"У мене четверо дітей, і онуків четверо. Усіх треба годувати, а хворіти мені ніколи"

Автор: підготувала Катерина Гончарова
 

Близько року в Центрі серця на пересадку чекав 18-річний Станіслав Марач.

— Наука ще не знає, чому, але хворіють в основному хлопчики, — розповідає Ганна Михайлова, кардіолог відділення патології міокарда та трансплантації органів і тканин. Спілкуємося в її кабінеті Київського міського Центру серця. Стас подружився з ровесником Богданом. Той теж потребував пересадки, але видужав.

— Станіславу Марачу серце пересадили в Мінську 26 липня 2012 року, — Ганна Вікторівна гортає документи. — Операція коштувала 100 тисяч доларів. Живе звичним життям.

— Зараз проходить процедури ще один пацієнт, якому серце пересадили, — каже Ганна Михайлова. — Сергій Масленко з Кобиляк на Черкащині. Усю родину годує — щодня працює фізично, хоч і неофіційно.

Сергієві пересадили серце сім років тому в Інституті Шалімова. Аби поговорити з ним, телефонуємо в реанімацію. Щороку приїздить у Центр серця на плановий гемодіаліз — очищення крові від токсинів. Тричі на тиждень проходить цю процедуру у Звенигородці, неподалік свого села.

— Мені тут кров очищують, бо нирки не працюють, — каже у слухавку. — Ні, не через серце, це так співпало. Воно працює, як годинник. Не болить, і в голові не крутиться. Тепер і задухи не маю зовсім. Встаю о п'ятій ранку, бо хазяйство велике. Даю їсти двом коровам, чотирьом свиням. Годую курей, гусей. А я обід на всіх готую. Маю четверо дітей. І онуків четверо. Усіх треба годувати, а хворіти мені ніколи. Ну, трохи менше працювати став, є таке. Але зо дня в день сіном запасаюся. От дров наколоти треба, як додому приїду, бо зима скоро.

Запитую в лікаря, чи не шкідливі такі навантаження.

— Навпаки, корисні. Головне — не підхопити інфекцію. Щодня такі пацієнти вживають ліки, несумісні з алкоголем. Якщо випити, відмовлять печінка й нирки.

Пересадки серця чекають 2000 українців щороку

За останні п'ять років в Україні не зробили жодної пересадки серця. Щороку його потребують щонайменше 2000 людей, каже Борис Тодуров, директор Київського міського Центру серця.

— В Білорусі така операція коштує 25 тисяч доларів, а ми могли б робити безкоштовно. Та віддавати орган після смерті українцям не дозволяє закон. Можуть лише родичі, але зазвичай відмовляються.

У країні щодня гинуть десятки людей, але ніхто з них донором не стає. Якщо віддати орган погодиться кожен десятий, це врятує сотні чи тисячі життів щороку.

Зараз ви читаєте новину «"У мене четверо дітей, і онуків четверо. Усіх треба годувати, а хворіти мені ніколи"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути