— Чоловік народився не в сорочці, а в чотирьох бронежилетах. 99 відсотків людей з такими розривами помирають у перші хвилини, — каже хірург 39-річний Сергій Руденко з Інституту серцево-судинної хірургії ім. Миколи Амосова.
Лікарі врятували 55-річного Якова Стрільця з Білої Церкви. Його серце розірвалось у двох місцях.
Яків Стрілець — моряк, понад 31 рік у професії. У шлюбі з дружиною Людмилою прожили 31 рік.
— Ніколи не скаржився на серце, — згадує Яків Миколайович. — Щороку проходжу медкомісію. Тиск у нормі, кардіограма прекрасна. І в роду ні в кого не було кардіологічних проблем.
16 жовтня у чоловіка стався інфаркт.
— Якось почало не вистачати повітря, — згадує. — Вдихаю, а воно здається якимсь свіжим-свіжим. Затягуюсь цигаркою і не відчуваю диму. Став задихатись. Температури не було, голова не боліла. Вночі почувався погано, але не особливо. Не думав, що це серце.
Наступного дня Яків Миколайович до лікарів не звертався. "Швидку" викликав 18 жовтня, коли стан ще погіршився.
— Ми діагностували інфаркт міокарда, — каже кардіолог 45-річний Олег Кавацюк із Білоцерківської міської лікарні №1. — Маємо стенти, які розчиняють тромби в судинах. Процедура коштує близько 30 тисяч гривень, але в нас — безкоштовна. Однак вона ефективна лише в перші години після інфаркту. Коли частина серця відмирає, оживити її неможливо.
Пацієнт втратив час. Ми намагалися не допустити ускладнень. Події розвивалися за найгіршим сценарієм. У місці інфаркту на лівому шлуночку росла аневризма — як ґуля на колесі. Вона витончилась і витяглась.
На шостий день серце Якова Стрільця розірвалося.
— У двох місцях, — згадує лікар. — У сумку навколо серця вилився літр крові, вона стискала орган. Тиск упав, стан був критичний, чоловік міг померти будь-якої секунди. Оперувати в Білій Церкві можливості немає, пацієнт не транспортабельний. Шансів практично не було.
Лікарі намагалися рятувати Якова Стрільця.
— Щоб менше витікало крові — знизили тиск до мінімуму. Утримували його, щоб організм не вмер, — продовжує Олег Кавацюк. — Стан вдалося стабілізувати.
Реанімобіль доправив Якова Стрільця у столичний Інститут серцево-судинної хірургії ім. Миколи Амосова.
— Пацієнту пощастило, що все відбулося під наглядом лікарів. Вони швидко і точно поставили діагноз, одразу зв'язалися з нами, — згадує хірург Сергій Руденко, 39 років. — Не втратили ні секунди.
Столичні лікарі одразу почали оперувати.
— Повністю зупинили серце, під'єднали організм до апарату штучного кровообігу, — продовжує Сергій Руденко. — Поки він качав кров, ми шунтували артерію. Спочатку зробили в ній додатковий шлях для крові — як міст над ямою. Потім зашили отвори на серці.
— М'язові тканини розлазилися, щойно ми торкались до них, — згадує 63-річний Анатолій Руденко, заступник директора Інституту серцево-судинної хірургії ім. Миколи Амосова. — Після інфаркту вони відмерли, а шити можна тільки здорові.
— Уражений інфарктом м'яз нагадував розварене м'ясо, розвалювався в руках. Серце сильно кровоточило. Ми вирізали омертвілу частину, взяли судини зі стегна і вшили в аорту.
Операція тривала 6 год. На серці залишився шов завдовжки 7 см.
— Два тижні пацієнт був у реанімації. Він мав не рухатися, щоб був низький тиск і орган зрісся, — каже Сергій Руденко.
12 листопада Якова Стрільця виписали з лікарні. Щодня п'є препарати для розрідження крові, почувається добре. Організм відновлюється.
— Ми заборонили йому палити, бо це провокує закупорку судин, — говорить хірург. — Обмежили фізичні навантаження на два місяці, поки зростуться рани. Не можна піднімати важкі предмети, бігати, присідати. Спати — тільки на спині. По закінченню цього терміну чоловік продовжить звичне життя.
23 листопада Яків Стрілець повернувся додому.
— За цей час схуд на 14 кілограмів — до хвороби важив 94, — каже Яків Миколайович. — Відчуваю тільки невелику слабкість. Зір нормальний, голова працює. 18 жовтня я мав бути на кораблі — підписав контракт. Як попав у реанімацію — угоду скасували. До весни стане зрозуміло, чи зможу ходити в рейси.














Коментарі