Ірина Раус, 70 років, живе на Закарпатті. Десять років тому від меланоми — злоякісної пухлини, в яку переродилася родимка — помер її єдиний син Олег. Чоловік "згорів" за рік. Тоді йому було 35 років.
— Він дуже любив малювати, — пригадує Ірина Григорівна. — Працював на лісопильні. У вихідні виїздив у гори відпочити і зробити кілька етюдів. Удома він їх перемальовував у картини.
Жінка показує альбом фотокарток з картин сина. На світлинах великі полотна, здебільшого пейзажі.
— Знайомий художник їхав у Росію, по ленінських місцях. Там ніби цілий пленер збирався. Запросив сина із собою.
Ірина Григорівна каже, Олег взяв два тижні відпустки для тієї поїздки.
— Вони жили у будиночках, які не опалювалися. А то вже була осінь. Носили з лісу дрова та гілки, щоб топити грубу.
На поясі чоловік мав невелику родимку. Певно, коли тягнув деревину, зачепив. Вона почала кривавити.
— Олег не надав тому значення. Змастив зеленкою, і все. А як присохла кірка, знов ненароком здер.
Удома чоловік забув про пригоду. Родимка зажила і більше не боліла. До лікаря пішов аж через три місяці, коли вона потемніла.
Батьки вмовили сина на операцію, але вже було пізно
— Дерматолог направила на обстеження, — розповідає Ірина Раус. — З"ясували, що то прогресуюча в глибину меланома, родимка вже проросла аж до судин.
Спочатку Олег відмовлявся від операції. За кілька місяців батьки вмовили сина, але вже було пізно.
— Вона пустила метастази, і операція вже не допомогла б. Знайома лікарка приходила йому колоти анестетик, щоб не так боліло.
За рік чоловік помер. Частину картин батьки роздали його друзям, частину залишили. Ескізи з Росії досі лежать у сараї, перемалювати їх фарбами чоловік так і не встиг.
| Вісь, проведена через родимку, не ділить її на дві однакові частини | Замість чітких і рівних, краї родимки зубчаті чи рвані |
| Змінюється колір, здебільшого темніє | Родимка збільшується |
Проростаючи, меланома руйнує шкіру й поширюється по лімфатичних та кровоносних судинах у органи (легені, печінку, мозок). І проростає там метастазами.
На першій стадії родимка трохи збільшується, зазвичай уверх. За статистикою, після операції людина живе 10 років.
Друга стадія — пухлина починає рости і в глибину. Лікарі дають гарантію п"ятирічного виживання у 50–80% випадків.
При третій — з"являються метастази у лімфовузлах і пухлина проростає у судини шкіри. Лише 30% прооперованих пацієнтів проживають п"ять років.
На четвертій — метастази поширюються по всіх органах. За статистикою, п"ять років проживають лише 10% хворих.
Родимку на шиї та поясі, а жінкам ще й під грудьми (де проходить лінія бюстгальтера) лікарі радять видаляти. При постійному контакті — терті, механічних пораненнях — є ризик, що вона переродиться у злоякісну.
— Є два способи позбавитися родимки: вирізати скальпелем або лазером, — каже Сергій Коровін, науковий співробітник Інституту онкології. — Випалювати не варто: тоді не залишиться матеріалу, щоб визначити — була вона доброякісна чи почала перероджуватися.
Берегтися треба рудим і білошкірим
Меланома — на 16-му місці серед злоякісних захворювань шкіри українців. Найбільш поширена серед кримчан, херсонців, миколаївців та киян.
— На півдні ризик захворіти значно вищий, бо там багато сонця, яке дає поштовх до переродження родимки, — пояснює Сергій Коровін, 51 рік, науковий співробітник Інституту онкології. — У столичних мешканців інша причина — закордонні поїздки. Зазвичай хворіють заможні люди, які часто відпочивають у Єгипті, Африці, Індії.
Лікар каже, що шкіра — такий самий орган, як печінка чи серце. Її не можна перегрівати на сонці, травмувати. Треба уникати хімічних опіків — через це теж може утворитися пухлина.
— В Америці та Австралії меланоми — це біда, — каже лікар. — А негри та азіати, хоч і живуть під палючим сонцем, не мають таких пухлин. Люди, які віками жили на певній території, звикли до кліматичних умов. А переселенці не мають імунітету.
Особливо медики радять берегтися людям з ластовинням, рудим, білошкірим, які швидко згоряють на сонці, тим, у кого є багато пігментних плям на шкірі чи в роду вже була меланома.
1 
1
Коментарі
1