До цілительки 57-річної Раїси Ільєнко з міста Пирятин на Полтавщині приїжджають хворі з Німеччини, Італії, Швейцарії, Росії, Далекого Сходу. Жінка вміє знімати порчу. Діагноз встановлює рамкою-біолокатором.
У 6 років Раїса радила сусідам збирати трави і напувати цілющим відваром худобу.
— Мати забороняла цим займатися. Боялася, що в селі мене називатимуть відьмою, — згадує жінка. Вміння вона перейняла від прабаби Агафії. — Прабабця лікувала за часів Миколи II, приймала пологи в цариці у Петербурзі. За нею приїжджали додому, замотували в простирадла, щоб не застудилася, і везли в Петербург.
Раїса Ільєнко навчалася на медсестру, фітотерапевта, біоенергетика, екстрасенса вищої міжнародної категорії. 1990 року почала приймати людей.
— Протягом двох місяців у мене постійно була втома, навіть коли я просто лежав на дивані, — розповідає пирятинець Петро Сікорський, 43 роки. — Потім мені стало на все начхати, було до всього байдуже. Тоді жінка порадила сходити до Раїси Іллівни. Коли прийшов, ще не дуже вірив у те, що вона чимось поможе. Сів на стілець. Вона сказала, щоб я не схрещував рук і ніг, а сидів вільно, поклав руки на коліна й повернув долоні догори. Потім провела якимись паличками від обличчя до ніг і сказала, що в мене майже нема біополя. Я так нічо й не поняв. Вона почала махати кругом мене руками і все балакала зі своїм чоловіком про котів. Думаю: чого сюди прийшов? А тоді відчув, як по спині розливається тепло, стає так спокійно. Порадила, щоб я пішов у больницю і провірив желудок. Там мені сказали, що маю виразку.
Обидві рамки ще 20 років тому жінці продали знайомі. У них не вийшло з ними працювати. Кілька рамок Ільєнко зробила сама з ручки, фломастера та старих шпиць. Тримає їх у власному авто про всяк випадок, коли треба працювати в дорозі.
Ще рятують коти. Їх аж восьмеро
— У людини я відновлюю біополе й додаю їй позитивної енергетики, сама не лікую. Без вирівняного біополя людина не зможе правильно лікуватися, бо все одно буде витік енергії, — розповідає. — Відчуваю рак за три-чотири місяці до його появи. А коли кажу пацієнтові, щоб він срочно звернувся до лікарів, то не кожен у це вірить, ображаються. Думають, що шарлатанка, бо почуваються добре. А потім у них з"являється висока температура і хвороба починає прогресувати. Тоді й згадують мої слова. Після прийому людей із порчею мені дуже погано. Болить голова, тіло стає в"ялим, виникає запаморочення, нудота. Тоді мене відкачує чоловік. Бере на руки, виносить із хати й обливає холодною водою, щоб змити негативну енергетику, яку взяла на себе. Ще рятують коти. Їх аж восьмеро. Всі лягають біля мене. А потім встають і їх починає нудити. Найважче вночі, бо підзаряджаюся тільки від сонця.
Із Раїсою Іллівною працює її 64-річний чоловік Олександр Вернигора. Він після зняття дружиною порчі робить масаж.
Мінімальний курс лікування — три дні. Ільєнко працює одразу двома рамками-біолокаторами. Вони мають вертикальну дерев"яну ручку та горизонтальні шпиці з нержавіючої сталі. Шпиці вільно рухаються навколо осі. Цілителька проводить ними уздовж тіла зверху донизу. Якщо вони крутяться, то людина здорова, а коли відхиляються одна від одної на 45 градусів чи менше — у пацієнта порча, біополе "на нулі".
Вимірявши біополе, Ільєнко відкладає рамки і проводить руками над головою і вздовж тіла людини, не торкаючись до нього. Після цього їй печуть долоні.
3 
1
Коментарі