Львів'янка 52-річна Людмила Дрозда та її сім'я сім років не їдять дріжджів. Жінка пече хліб на заквасці.

— Прочитала про дріжджі. Найбільше вразило, що їх забороняють онкологи. То чого чекати раку. Перестали їх їсти і стали здоровіші. До лікарів не ходимо, відколи свій хліб їмо. В чоловіка минула печія і в сусідів. У нас хліб беруть, — розказує. — Так усім прийшовся до смаку, що й замовляють на презенти. Беремо буханець, коли в гості йдемо.

Закваску робить із шишок хмелю та родзинок. Заливає водою і додає меду, щоб бродило. Борошно родина робить сама.

— Чоловік купив млинок і меле пшеницю, жито. Виходить цільно-зернове, що всі дієтологи радять. Роблю хліб і на відвареній картоплі, з пророслого житнього зерна. Додаю в тісто різні суміші круп та насіння. Кунжут, льон, мак, гарбузове. На кавомолку розмелюю. До кожного хліба — свої складники.

— Печію відчувають, коли шлунок надміру скорочується. Під час нападу їдять несмажене гарбузове насіння. Це безпечніше, ніж пити соду. Сода — шлях до гастриту й раку шлунку. Треба не болючі наслідки знімати, а шукати причину. Хліб без дріжджів менше навантажує шлунок. Тому й минає печія. Але з дріжджами вона не має зв'язку, — каже столичний дієтолог Борис Скачко, 51 рік. — Відмова від дріжджового хліба — не панацея від печії. Швидше за все, вона минула завдяки насінню льону. Понижує кислотність шлунку й сприяє швидкому очищенню кишківника. Їжа не затримується і не встигає забродити. Але захоплюватися льоном небезпечно, бо містить багато синильної кислоти. Можна повільно отруюватися.

×