Подружжя Наталія та Віталій Поліщуки з райцентру Козятин на Вінниччині майже рік тому перейшло на сироїдіння.
Родина живе у трикімнатному будинку на околиці Козятина. Виховують трьох дітей: 10-річного Богдана, 8-річного Дениса та Вероніку, 3,5 року.
— Спочатку я захопилася здоровим харчуванням. Потім чоловік підключився. Моя мама до цих пір передає дітям звичайний хліб, — каже Наталія. Пригощає зеленим чаєм, сухофруктами, горіхами та саморобними цукерками. — Думає, я знущаюся над дітьми. Свекруха одобрила наше рішення. Їмо овочі, фрукти, салати, горіхи, пророщену пшеницю. Замість каш — замочені на ніч крупи. Хліб готую в сушці із замоченого насіння льону, перемелених горіхів та овочів: цибулі, моркви, буряка або гарбуза. Найбільше непокоїлася за дітей: що їм готувати? В інтернеті знайшла велику базу рецептів. На сніданок пророщену пшеницю змішую із подрібненими замоченими горіхами, родзинками, сухофруктами та медом. Це до чаю. На обід дітям інколи можу зварити кашу або замочити крупи. Ми з чоловіком їмо салат. У школі в їдальню інколи ходить Денис. Може з'їсти кашу, салат. Якщо дають котлети, міняється з однокласниками на овочі.
На кухню заходить Богдан. Із холодильника бере мандарин, чистить біля столу. Запитую, чи легко було перейти на сироїдіння. Хлопець дивиться на матір. Вона каже, щоб відповідав чесно.
— М'яса я і так не їв. Найважче було відмовитися від цукерок. Деколи хочеться куплених. Прошу, щоб купили. Але вмовити можна лише бабусю. Вона інколи піддається, а інколи каже: "Краще взяти щось корисніше". Купує аскорбінку.
Наталія Поліщук приватний підприємець. Має магазин жіночого одягу. Віталій — бухгалтер на одній із фірм.
— У мене тепер звільнилася купа часу, — продовжує жінка. Це такий кайф, коли не стоїш на кухні за плитою з варінням, смаженням, випіканням. На продукти тепер тратимо вдвічі менше. Раніше йшло на місяць 2-2,5 тисячі. Із гостями теж проблем немає. Одного разу прийшли до сестри на іменини племінниці. А там усе смажене, салати з майонезом. Чоловік питає: "У вас у погребі капуста є?". Сестра принесла, ми швиденько зробили салат, і всі були задоволені.
Киянка 26-річна Ольга Криштапович два роки їсть лише фрукти і горіхи. Окрім неї цими продуктами харчуються чоловік і двоє дітей — 4-річний Лев та Юна, 1 рік.
— Дістав постійний нежить, низький тиск, залежність від погоди. Почала поступово відходити від заводських продуктів, — розповідає Ольга. — Спочатку — роздільне харчування. Потім практикувала вегетаріанство. Почала переходити на сироїдіння. На той час я вже була вагітна другою дитиною. Налягаємо на виноград кишмиш, бо він містить глюкозу, яка допомагає організму тримати сили. Їмо різне насіння, кінзу, яблука, авокадо, сирі буряки і хурму. Доньку ще годую молоком, але вона із нами також полюбляє авокадо їсти і виноград. Сину в садок перемелюю горіхи, мигдаль, авокадо, зелену гречку. У вигляді супу він їсть фініки або родзинки у воді. Із садіковських продуктів вживає лише хліб. Із лікарями не спілкуємося принципово. Я маю медичну освіту. Чоловік, як захоче себе побалувати, іде до своєї мами. Вона йому готує борщ.
100
грамів ліщини треба з'їдати щодня сироїду. Це повністю задовольнить потреби організму в білку. Енергетично горіхи можуть замінити тваринний білок, структурно — ні. Але організм може налаштуватися на роботу як з одним, так і з іншим типом білка.
Діти звинувачуватимуть батьків
Тема сироїдіння може бути нав'язаною ззовні, — говорить Ольга Мостова, голова вінницького відділення Українського спілки психотерапевтів. Останнім часом з'являється багато інформації про те, що в Україні немає нічого поживного та натурального. Діти в сім'ях, які перейшли на сироїдіння, потрапляють у становище, схоже на перебування в середовищі фанатично віруючих людей. У дорослому віці вони можуть звинувачувати батьків за примусовий вибір певного стилю життя.
1 
1
Коментарі