— Після того, як у дитинстві сильно перехворіла, почали мучити думки про смерть. Бодай злегка вдаряюся, подовгу ходжу з думкою, що на тому місці розвинеться ракова пухлина, — каже 22-річна Ірина Грак із Миколаєва. — Не можу спокійно їздити транспортом — увесь час здається що от-от буде аварія.
Перед тим, як іти кудись, Ірина Грак фотографує на телефон усі розетки, крани і плиту.
— Раніше з глузду сходила від цього. Тепер навчилася переключатися: щойно страшні думки насувають, подумки проговорюю, що всі будуть живі та здорові. На ніч завжди молюся. Це для мене гарантія, що я і моя сім'я будемо в безпеці.
— Такі симптоми свідчать про невроз нав'язливих станів або обсесивно-компульсивний розлад, — розповідає психіатр 56-річна Ольга Щербаковська з Києва. — Це психічне порушення, за якого в людини виникають нав'язливі тривожні думки. Хворий хоче їх придушити, але не може. Найчастіше сумніваються, чи закрили двері, вимкнули світло, газ і воду, йдучи з дому.
Людина з ОКР може постійно думати, що здатна завдати комусь серйозної шкоди — вбити когось, спричинити пожежу, ДТП. Страх буває направлений і на себе.
— Приміром, стоячи поруч зі жвавою дорогою, людина може боятися, що раптом кинеться під машину. Коли стоїть на висоті, боїться зістрибнути вниз. При цьому до самогубства може ставитися з осудом.
У багатьох нав'язливі думки пов'язані зі страхом забруднитися, захворіти на невиліковну хворобу чи померти. Людина нездатна подолати тривожні думки й відмовитися від нав'язливих дій. Вона усвідомлює, що це заважає їй вести звичний спосіб життя. Розуміє, що нав'язливі думки їй чужі, а рухи безглузді, але не може з ними впоратися.
— Хворий може вигадувати цілі ритуали. Приміром, змушують себе рахувати дерева на узбіччях або кількість автівок певного кольору, що проїжджають дорогою. Вмикають і вимикають світло в певному ритмі, відкривають двері, смикаючи за ручку конкретну кількість разів, до сну готуються за чітким алгоритмом, педантично сортують речі. Відмовитися від ритуалів людина з ОКР не може. Вона переконана: щойно припинить їх робити — станеться щось страшне. Усе це може призвести до панічних атак і депресій.
Найсхильніші до ОКР — люди до 30 років. Пусковим гачком стає стрес або психотравма.
— Симптоми неврозу можуть тривати роками. Інколи з віком самі зникають. Проявляються періодично: то загострюються, то знову згасають. Можуть і безперервно прогресувати. При цьому симптоми посилюватимуться, з'являтимуться нові страхи й ритуали.
Якщо ОКР не лікувати, людина не зможе працювати та нормально жити. Часто через неспроможність побороти цей стан хворий починає вживати алкоголь або психотропні препарати.
— Позбутися неврозу нав'язливих станів можна. Зазвичай лікування амбулаторне. Госпіталізація потрібна лише у важких випадках. Лікар призначає транквілізатори, антидепресанти, нейролептики, заспокійливе.
При ОКР рекомендовані також сеанси психотерапії. Завдяки їй вдається зрозуміти корінь проблеми, навчитися контролювати симптоми й керувати страхами.
— За потреби психотерапевт може відвідувати разом із пацієнтом ті місця, що провокують загострення симптомів. Приміром, супроводжувати його в громадському транспорті. При цьому вчить пацієнта, як оволодівати емоціями й рухами в ситуаціях, які сприяють новому нападу.
Якщо в людини легка форма неврозу, обмежитися можна психотерапією чи медикаментозним лікуванням. У складніших випадках рекомендується застосовувати все у комплексі.
2 
1
Коментарі