— Син не може всидіти на місці, — розповідає Христина Терещенко, 32 роки, з міста Дубровиця Рівненської області. — Коли приходимо на дитячий майданчик, половина дітей розбігається. Бо знають, що почнеться "кіпіш". Йому важко сконцентруватися. Постійно щось питає, хочу відповісти, одразу біжить, куди очі бачать.
— Ангел у гостях, а круть-верть удома — доказ того, що дитина здорова. Але коли поводиться всюди занадто активно — це може бути ознакою синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, — говорить столичний педіатр 48-річний Андрій Колесник. — Батьки соромляться вести дитину до психіатра, і коли та виростає, цей діагноз заважає їй жити. Таких людей не беруть в армію, де дають зброю.
Хвороба пов'язана з порушенням у роботі центральної нервової системи. Запідозрити її можна, коли дитина не здатна утримати увагу на деталях, погано слухає, не доводить розпочату справу до кінця.
Гіперактивні діти постійно бігають, хапаючи все, що потрапляє їм під руки. Їм нудно займатися тим, що вимагає уваги більше, ніж кілька хвилин поспіль.
— Однією з причин гіперактивності є дефіцит гормонів, що виробляються, коли дитина метушиться. Коли спокійно сидить, їх не вистачає і погано почувається. Постійне збудження не дає змоги відпочити, нервова система виснажується. Також причиною є особливості екології, харчування, порушення в період внутрішньоутробного розвитку дитини, травми під час пологів. Важливою є спадковість.
Лікується синдром не препаратами, а психотерапією. Складають спрощений режим навчання, з коротшими уроками. Надлишок енергії спрямовують на ігри, довгі прогулянки. Батьки не повинні сварити гіперактивну дитину. Слід установити контакт, торкнувшись її руки, або забрати те, що відволікає увагу. Також потрібно дотримуватися режиму.
— Треба слідкувати за тим, щоб дитина висипалася. Нестача сну призводить до погіршення уваги й некерованої поведінки, — додає Колесник.
8 
35413
Коментарі