— Без інкубатора здорових курчат не матимеш, — каже 57-річна Майя Гільязова із села Студена Піщанського району Вінницької області. — Не кожна курка, що заквоктала, годиться в матері. Сидить-сидить, а за два дні до лупки встала і пішла. Курчата пропали.
Жінка має інкубатор. У ньому вирощує курчат. Яйця для закладки збирає з початку лютого.
— Великі для закладки не підходять, — розповідає. — У них часто по два жовтки. Якщо курчата і вилупляться — будуть кволими. Не підуть також круглі й шершаві. Пташенята з таких нікудишні. Брудні теж відкладаю, бо мити їх не можна. Вода змиває захисну плівку зі шкаралупи. Відбираю тільки гладенькі, овальної форми. Зберігаю окремо, тупим кінцем догори. З того краю повітряна камера із зародком, яка нагадує прозору пляму. Якщо пляма збоку — яйце теж не годиться.
Яйця зберігає у приміщенні з кімнатною температурою. На кожному помічає олівцем дату знесення.
— Фломастером не можна, бо токсична фарба просочиться через шкаралупу всередину, — зауважує.
За два тижні закладає яйця в інкубатор. Для цього пристрій нагріває до 38°C.
— Першу добу не перевертаю, щоби вбулися в нових умовах, — говорить. — Далі перевертаю вранці та ввечері. За добу до появи пташенят яйця не чіпаю.
Коментарі