Ексклюзиви
Пʼятниця, 05 квітня 2013 14:30

Квант зміни

Від початку року слухаємо доповіді експертів щодо стану справ в Україні. Враження від прослуханого суперечливі, як суперечлива сама Україна.

Судіть самі. З одного боку, економіка в Україні на грані колапсу. Але завдяки українцям, які привчилися виживати за будь-яких умов, вона може колапсувати дуже довго.

За останні 10 – 15 років у країні сформувався середній клас, який хоче змін. Але сам він цих змін ініціювати не буде.

Подібно, в Україні виросло нове покоління "ровесників незалежності", яке за своїм набором цінностей подібне до європейських ровесників і хоче до Європи. Але це покоління готове дати себе скорумпувати, бо багато молодих орієнтуються на швидкий успіх без великих затрат.

Серед усіх інституцій в Україні найбільшою довірою втішаються церкви. Інституційна довіра, на відміну від довіри винятково особистої, є підставою соціального капіталу. Це є те, що мало би Україну зближувати із Заходом. Але разом із тим, серед вірян в Україні виразно помітний антизахідний, фундаменталістський зсув.

Якщо ж говорити про цінності українців узагалі, то головна лінія поділу проходить між декількома великими містами, з одного боку, та рештою міст і сіл – з іншого. Натомість Україну "рве" в іншому місці, навколо мови й історії. Однак навіть у цій гуманітарній царині ситуація є драматичною, але не трагічною. Бо, скажімо, в історичній пам'яті сформувалися нові острівці примирення навколо тих символів, які ще 20 – 25 років були неприйнятні для доброї половини населення України, як-от Грушевський, гімн і прапор.

Економіка в Україні на грані колапсу. Але завдяки українцям, які привчилися виживати за будь-яких умов, вона може колапсувати дуже довго

Найпомітніші зміни – в поширенні інтернету. В Україні кількість його користувачів недавно досягла 30 відсотків. Цей показник вважають точкою take off – моментом відриву, як у літака, у якого шасі відриваються від землі, і він підноситься в повітря. А це значить, що влада втрачає можливість ­контро­лювати інформацію. З другого боку, боятися владі інтернету поки що немає аж так чого, бо в українських умовах він дозволяє спускати весь пар праведного народного гніву через комп'ютерну клавіатуру, замість каналізувати його у вуличні протести.

Найсуперечливішим є стан громадянського суспільства. За останні роки його чисельність і зорганізованість в Україні сильно зросли. Він більше не фантом, роздмухуваний ґрантами, й, на відміну від Азербайджану, Білорусі чи Росії, авторитарна влада до нього ще не добралася. Але разом із тим сильно змінився характер цього суспільства. Якщо донедавна він був переважно україномовний і прозахідний, то зараз активно (само?)організовується "русский мир" в Україні. Тому якщо головна лінія протистояння була між владою і громадянським суспільством, то тепер ця лінія переноситься у саме громадянське суспільство. Іншими словами, коли раніше громадянський активіст воював з омонівцем, податківцем чи міліціонером, то нині той самий активіст воює з таким самим активістом, як він, але з іншого боку барикади.

Підсумувати стан справ найкраще словами одного західного аналітика: "Ситуація в Україні ніколи не є ані такою доброю, ані такою поганою, як нам це здається". Україна не є ані відмінником, ані двієчником. Вона тягне на таку собі трійку. Важливо, однак, якої ­вартості ця оцінка набере найближчим часом: трійка з мінусом чи з плюсом.

Виглядає, що Україна вкотре наближається до точки біфуркації: коли невеликий квант – квант плюса чи мінуса – може змінити ­траєкторію її розвитку.

Тому мені дивними і яловими видаються дискусії, що тривають в інтернеті: скільки має бути в Україні середнього класу – 5 чи 50 відсотків, щоб у ній почалися зміни? Або скільки зібралося людей на мітингу в Чернівцях – 5 чи 7 тисяч? У такій розділеній, здеморалізованій і затомізованій країні важливою є не аморфна більшість, а змобілізована меншість – менша навіть за 1 відсоток.

Де і коли вона появиться? А може, вона вже є? Що стане приводом до її мобілізації: гроші влади, лозунги опозиції чи неприбраний сніг на вулицях? Цього не знає ніхто.

Зрозуміло, однак, одне: оскільки в Україні діє не так закон великих, як малих чисел, то ви, що зараз читаєте ці рядки, теж можете стати тим квантом змін на добре чи на зле. Вибір за вами

Зараз ви читаєте новину «Квант зміни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

14

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода