Вороняки

У ньому було щось від Френка Сінатри й Джонні Депа одночасно. Невисокий брюнет, але плечистий і ставний. Погляд розсіяний, загадковий. Їжак неслухняного волосся й потерті джинси. Він пройшов через усю залу й умостився за крайній столик. Кав'ярнею поширився аромат парфумів із нотою мускату.

Чотирьом особам жіночої статі щелепа придавила ноги. Серед них — і я з Любою.

— Актор, чи що? — перепитала вона, і я зрозуміла — не привиділося. Бувають же такі красені!

Двоє дівчат за сусіднім столиком теж зреагували на запах мускату й миттю випрямили спини. Руденька тепер сьорбала каву, кокетливо відстовбурчивши мізинчик. Білявка з перепаленим волоссям час від часу нервово хихотіла, обертаючись на всі боки, хоч зала була напівпорожня.

Люба теж помітно пожвавилася і поправила зачіску. Хоча ще п'ять хвилин перед тим терла зволожені очі й нарікала на долю: бойфренд зізнався, що кохання скінчилося. Попросив зібрати речі й зникнути з його життя.

— Сказав, що сиджу в нього на шиї, а гроші витрачаю на шмотки. А ти уяви, я цього року шубу собі з розпродажів купувала, усе економлю. Чекаю, що приповзе на колінах і перепросить. Ми ж весною у Париж планували. То що — я тепер залишуся без Парижа?!

Бачиш, яка в малоліток залізна хватка?

Тепер Люба спостерігала, як дівчата за сусіднім столиком намагаються привернути до себе увагу незнайомця. Їм це вдалося — юнак у потертих джинсах усміхнувся у відповідь.

— Налетіли вороняки на першого-ліпшого мужика, — констатує Люба. — Бачиш, яка в малоліток залізна хватка?

Офіціантка, що досі ледве ворушилася, заспішила до клієнта. Той спочатку намагався сформулювати замовлення мовою жестів. Порозумітися не вдалося, тож він вирвав аркуш із блокнота й заходився писати.

Любин захват змінився розчаруванням:

— Схоже, він німий. Якщо так, то хай кадрять малолітки.

Але дівчата за сусіднім столиком уже відвернулися і знову підперли кулаками щоки.

×