
— Ще ніхто не обіжався на на наш борщ, — каже 56-річний Леонід Петрович, тракторист із Липовця на Вінниччині. Одягнутий у дві куртки. Руки чорні, бо розпалював вогнище.
Готує євроборщ на Майдані навпроти Будинку профспілок, де зараз штаб Національного спротиву. Перед зеленим наметом стоять три казани. Під одним горить вогонь. Жінка в пуховику наливає готовий борщ у півлітрову пластянку хлопцеві в касці. Той відсуває шапку-балаклаву на потилицю. Інший боєць жує хліб.
— Готував борщ вже у п"ятому класі, коли корови пас у селі, — каже кухар. — Підгледів, як мама робила. Вдома варю, коли раніше за дружину прийду з роботи. Сюди приїхав на заробітки, друзя підбили. До побєди б"юсь. Не голосую відтоді, як Горбачов заступив, а тут народ піддержую. І Толік поддєржує. Це мій начальник. Колективом борщ варимо. Той тре моркву, той м"ясо ріже.
— Наш борщ все хвалят, — додає Анатолий Павлюк, 54 роки. Приїхав із Сімферополя. — Французы, бразильцы, итальянцы, канадцы. Даже киевляне приходят. Дома тоже хороший борщ, но нет запаха дыма.
Казана вистачає на 200–250 людей. Годують здебільшого бійців самооборони. На Різдво наварили найбільше — 11 казанів. Працюють з 4.30 ранку до ночі, сплять у Будинку профспілок.
— Наливаю 200 літрів води і кидаю 10 кіло порізаного м"яса, — каже Леонід Петрович. — Квасолі 2–3 кілограми. Як немає, то й без неї. Перед тим замочую, бо буде варитися руський місяць. Години за півтори все разом має закипіти. Як великий костьор, дрова нормальні сухі, то за 10–15 хвилин кидаю трохи менш ніж півтора кілограма солі. Раніше не можна, бо не звариться квасоля. А тоді зажарку — терті моркву й буряк. По дві банки на казан.
Показує на столі біля намету дві обрізані 3-літрові пляшки, заповнені тертою морквою.
— У меншому казані піджарюю всьо, як положено. Кладу смалець, сало, цибулю, томат, потім моркву. Кидаю в казан із борщем. Як закипіло, ще 2–3 кіло картоплі. Знов чекаю кипіння і кидаю підсмажений буряк. Приправи, які надо: перець, лаврушку, петрушку, кріп. І спеції, але які — не скажу. Як видам секрет, євроборщ не буде такий смачний.
Штаб видає кухарям засіб для миття посуду.
— Руки, відра, каструлі миємо. Купатися нас возять на квартиру. Як усе закінчиться, хочемо з Толіком відкрити точку, щоб борщ варити на вулиці. Було б таке оригінальне кафе. А чого нам унивать? Аби люди були довольні.
Коментарі