
Діти починають говорити про смерть з п'яти років. На них впливають страхи, які з'являються під час перегляду телепередач, мультиків та бойовиків. Психологи радять батькам адекватно сприймати страхи дітей. Пояснити, що приходить час і всі підуть з цього світу.
"Вже місяць син постійно мене питає, чи він помре, коли це станеться. Хвилюється чи мене не стане, а чи батько буде жити. Аби ми тільки жили, в істериці присягається, що дуже сильно нас любить. Це настільки було страшно слухати, що у відповідь навіть не знала, що сказати", - каже вінничанка 31-річна Олена Петровська.
"Такі питання можуть задавати діти до восьми років. Дитячого страху смерті батьки не повинні лякатися, бо це нормально. Дитина розвивається. Вона стикається з поняттями, що час плинний, є кінець і є початок. Коли дитина не задає питання про смерть, це набагато гірше. Чим раніше дитина переборе цей страх, тим швидше виробиться імунітет до нього", - каже вінницький психолог 49-річна Ольга Мородецька.
Батьки самі породжують страхи смерті в дитини. Лякають, аби не лізли до розетки, не розпалювали вогонь, бо це може призвести до загибелі.
"Страх смерті треба уявляти у формі великої коробки. Діти розвиваються і страхи у цьому віці беруться, як мінімум з казок. Вовк з'їдає козлят і дитині цікаво, де козлик дівається. Казки готують дитину, що смерть є. Батькам треба пояснювати дітям, щоб треба прийняти те, що життя має кінець, - додає психолог. - Але страхи про смерть породжує тривога. Коли у сім'ї дитина одна, то у неї більше страхів. Якби мала братів чи сестер, було би навпаки. Тому скажу, що відчуття самотності породжує страх смерті".
Психологи радять батькам не сварити дитину, що такі дурні думки лізуть у голову. І самим не жахатися, коли чують подібне. Але й не закривати очі на відверті питання про смерть. Пояснювати, що ми всі помремо, бо це природно. Дитина має довіритись і розповісти про страхи, які спонукають питання про смерть.
Коментарі