Микола Бончук виростив пустельного сокола

У 49-річного Миколи Бончука із райцентру Гайсин на Вінниччині півтора року жив пустельний сокіл. Чоловік виростив його з малого пташеняти. Сокола знайшов старший син чоловіка поблизу однієї з багатоповерхівок у Вінниці.

"Спершу він побачив маленьку сіру грудочку. Дуже здивувався, коли підійшов ближче. Це було живе пташеня, зовсім крихітне, бо в пір'я ще не увібралось. Син припустив, що знайда випав із гнізда, або ж спрацювало правило природного відбору і його виштовхнули сильніші птахи. Одразу подзвонив мені, а я порадив привезти птаха додому", - розповів Микола Бончук.

Чоловікові підказали, що це пташеня пустельного сокола. Він вивчав інформацію про цей вид.
"Хижак є хижах, тому й харчування мало бути відповідним. Спочатку годував сокола дрібнесенькими шматочками м'яса. Дружина навіть дивувалась, що маю стільки терпіння. Він був як справжнє немовля і годувати його треба було неквапливо, обережно. Коли ж птах підріс, почав розвивати його природні інстинкти хижака. Купував перепілок, а сокіл вчився полювати на здобич. Сусід, що тримав голубів навіть боявся, щоб і їх не вполював. Але інцидентів не було. Не хотів давати вже оброблені тушки, адже не тільки в м'ясі але й в самому пір'ї є необхідні для раціону хижака елементи. Крім того, було б неправильно ростити птаха в тепличних умовах, тоді б він став безпорадним без людської допомоги. Тому і в клітку улюбленця не закривав, до ланцюжка прив'язував дуже рідко. І в будинку, і на подвір'ї він мав місця, де сидів у перервах між польотами. Та найцікавіше те, що завжди повертався до мене. Між нами була мовчазна довіра. Сокіл ніколи не впивався в мою шкіру кігтями, я лиш іноді вдягав рукавиці для страхування".

Сокіл прожив у сім'ї Бончуків півтора року. Коли птах виріс, чоловік почав виїжджати з ним на природу.

"Навесні сокіл почув голоси інших хижих птахів і почав відлітати від мене. Я прикликав свого улюбленця і він враз повернувся. Та вже тоді я зрозумів - птаху необхідно на волю, від поклику природи не втечеш. Наступного разу ми знову виїхали в поле. Відчув – час прощатися і за мить сокіл полетів на заклики пернатих родичів. Того разу він уже не повернувся", - додав чоловік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Страусів купив на фермі, що закривалася"

×