Світлана та Зураб Робакідзе із селища Тиврів Вінницької області всиновили чотирьох дітей. 10-річного Назара, 7-річного Максима, 4-річного Міраба та 2-річного Тагіра. Мають також спільну доньку Лейлу, їй 6 років. Від першого шлюбу Світлана має дві доньки: 14-річну Наталю та 12-річну Юлію.
"Перед усиновленням нас послали на курси, - розповідає Світлана. - Вони справді дуже багато дали і допомогли. Я зрозуміла, що з дітьми треба говорити. Такі виховні бесіди у нас практично кожного дня — що зі своїми, що із прийомними. Хоча я їх ніколи не ділю. Якщо чогось не робить чи не слухається — однаково можуть заробити на горіхи. Я їх саджу чи на коліна собі, чи навпроти сідаю і починаю пояснювати: це і те ти зробив чи зробила неправильно. Пояснюю чому. Ніколи не кажу, що дитина погана. Навпаки. Ми із Зурабом кожного разу пояснюємо, що тепер — це їхній дім і їм не треба нічого і нікого боятися. Що їх тут люблять, що вони наші діти і, що б там не сталося, вони назавжди залишаться з нами. Якщо мене не слухають, то сідає говорити Зураб. Там уже без варіантів. Діти його не бояться, але поважають".
Вінницький психолог-психотерапевт Сніжана Дімітрова радить прийомним батькам мати постійного психолога, до якого вони могли б звертатися за порадами у складних ситуаціях.
"Найголовніше, що варто пам'ятати таким батькам, що це — важкі діти з уже травмованим досвідом. У них порушене сприйняття нормальних відносин. Адже все, що вони бачили до цього — п'яних батьків, сварки між ними. Відсутність нормальних побутових умов вони вважають за нормальне. До того ж у таких дітей є розлад прив'язаності. Не отримавши від батьків потрібної любові, підтримки, захисту, вони дуже погано ідуть на контакт. От і виходить, що прийомні батьки до них з усією душею, а діти їх відштовхують. Або навпаки — вішаються на кожну жінку, бажаючи бачити у них маму. Дитина в житті повинна опиратися на дорослого. Якщо цього немає, стати авторитетом для неї потім дуже важко".
У сім'ях, де живуть прийомні діти, психолог радить встановлювати чіткі рамки та правила.
"Важливо пам'ятати, що ці правила стосуються абсолютно усіх. Якщо мама каже, що не можна їсти перед телевізором, то, наприклад, батько ні в якому разі цього також не повинен робити. Якщо у сім'ї є рідні діти, то правила стосуються і їх. Дитина повинна чітко усвідомлювати: за порушення правил будуть наслідки. Не покарання, а саме наслідки — не буде солодощів чи ігор, або часу в інтернеті. І це для всіх. Не повинно бути такого, що батько щось заборонив, а мати дозволила, бо дитина це швидко помітить і маніпулюватиме батьками".
3 
1
Коментарі