Рівно за шість місяців стартує фінальна частина Кубка світу з футболу. Турнір відбудеться в Бразилії з 12 червня по 13 липня 2014 року.
Найкращі команди планети розіграють трофей удвадцяте. 10 разів перемагали європейські збірні: чотири – Італія, три – Німеччина, по одному – Франція, Англія, Іспанія. У південноамериканців дев'ять тріумфів: п'ять – у Бразилії, по два – в Аргентини й Уругваю. Команди зі Старого Світу жодного разу не вигравали Кубок, коли турнір проводили за межами Європи.
Класифікуємо головних претендентів на чемпіонський титул
Перша лінія – Бразилія, Іспанія, Німеччина
Господарі турніру – його головні фаворити. Цього літа підопічні Луїса Феліпе Сколарі виграли домашній Кубок конфедерацій – репетицію Кубка світу. У бразильців сильний тренер, склад дозволяє і атакувати, і грати від оборони. Проблема: брак форвардів рівня Ромаріо та Рональдо. Неймар може не "потягти".
Іспанська збірна з 2008 року виграє всі великі турніри. Однак, аби продовжувати перемагати, їй треба змінюватися – кадрово, тактично. Якісних виконавців вистачає. Але для ігрових змін потрібен менш консервативний тренер, ніж Вісенте дель Боске. Тому в іспанців невисокі шанси відстояти титул.
Німці з 2006-го постійно доходять до півфіналів. Нинішня команда готова рухатися далі – у неї прекрасний тренер, здатний учитися на власних помилках, і розкішний півзахист. Він компенсує дефіцит класних форвардів. Але ймовірні проблеми в центрі оборони.
Друга лінія – Аргентина, Італія, Франція
Аргентинці виступатимуть на "ворожій" території. Бразильці уже показали своє ставлення до принципового суперника: аргентинським уболівальникам на турнір надали чотири тисячі квитків. Це втричі менше, ніж провідним європейським країнам, хоча звідти діставатися до Бразилії складніше.
"Козирі" аргентинців – Ліонель Мессі та сильна лінія нападу. Натомість оборона й воротар – досить посередні.
Збірна Італії намагається грати у комбінаційний футбол. Тренер не зациклюється на одній схемі, а випробовує різні варіанти – три або чотири захисники, двоє форвардів чи один плюс один. Є міцний кістяк, проте загалом топ-футболістів менше, ніж у бразильців, іспанців або німців. Тому максимум команди Пранделлі – півфінал.
Французи не показали максимального потенціалу у відбірковому турнірі. Але мають дуже сильний склад, без очевидних слабких місць у кожній лінії, міцного тренера та одного з найкращих футболістів планети. Франк Рібері зараз – на піку своїх можливостей. Якщо команда уникне внутрішніх проблем, зможе ставити найвищі цілі на турнір.
Третя лінія – Португалія, Англія, Нідерланди
У португальців є Кріштіану Роналду. Турнір відбудеться на їхній "малій батьківщині", і це також плюс. Але бракує сильного форварда і коротка лава запасних. Напевне, далі чвертьфіналу не пройдуть.
Англійська збірна рівна за складом, з дуже досвідченим і кваліфікованим тренером, тому до 1/8 фіналу проб'ється. Подальші перспективи залежатимуть від форми лідера Руні й від того, чи зможуть вікові півзахисники витримати щільний ігровий графік.
Нідерланди – чинний віце-чемпіон світу. Для нинішньої команди успіхом буде участь у 1/4 фіналу. Ключовий гравець попереднього мундіалю, Снейдер, знизив рівень. Центральні захисники – молоді, малодосвідчені. Ван Персі та Роббена для виконання найвищих завдань замало.
3 
1
Коментарі