Отець Роман КРАВЧИК, 52 роки, настоятель собору Святого Юра Української греко-католицької церкви у Львові:
– Любов – це не лише красиві почуття, приємні емоції. Це – робота, яку повинні виконувати двоє стосовно одне одного. Якщо це почуття плекати і шанувати, воно зростатиме, міцнітиме.
Часто цікавляться: ми самі обираємо половинку чи її посилає нам Бог? Я тоді запитую майбутніх наречених: "Якби я кілька років тому вам сказав, що ця особа буде твоїм чоловіком, а ця – твоєю жінкою, що ви подумали би? Певно, що я хворий. Я не знаю, як це може бути. Але ви ж разом, зійшлися. Отже, є дар Духа Святого, який зближує цих двох, зводить їх, вони знаходять одне одного з-поміж мільйонів інших".
Натомість ми часто нехтуємо цим даром, не буваємо терплячі. Брати шлюб треба з тим, хто близький, до кого прагне серце, а не з тим, хто запропонує перший. Бажання бути разом має бути спільне.
Якщо не бачите в майбутньому себе поряд із цією людиною – не мучте ні себе, ні того, хто сподівається на ці почуття. По пораду до мене звернувся 30-річний чоловік. Розповідав, що вже кілька років товаришує з дівчиною, проте не має наміру з нею одружуватися. І дівчині про це не каже. Йому комфортно з нею, цікаво, вони давно перебувають в інтимній близькості, але він її не кохає. Я пояснив, що він чинить гріх. Бо тратить час дівчини, яка кохає його, сподівається прожити з ним життя, народити дітей. Його дії збурюють почуття ненависті до нього. Він розійшовся з нею, вибачився, але на серці йому досі важко, що вчинив так. Найбільше постраждала, звісно, дівчина. Раджу всім – спілкуйтеся, говоріть про свої наміри, будьте відкриті.
Обирати половинку треба серцем і розумом, пильно придивляючись. Запитайте одне одного: що тобі не подобається в мені? Подумайте про відповідь. Якщо дівчині не подобається те, що хлопець курить, той, якщо любить її, кине цю звичку. Але не вимагайте понад міру. Усе треба вирішити до шлюбу – претензії, дорікання, питання. Тоді знатимеш, чи підходить тобі ця людина, чи зможеш жити з нею далі.
Моя дружина п'ять разів на день телефонує до мене, питає про самопочуття, настрій, коли приїду і що приготувати на вечерю. У кожному її дзвінку я відчуваю любов і піклування про себе. А коли жінка ні разу не поцікавиться, що чоловік робив цілий день, чи їв, чи здоровий – значить, він їй байдужий. Про яку любов тоді може йтися?
Шлюб – це святе таїнство, церква не розлучає і не схвалює такого. Піти від людини через якусь причину – найлегший вихід, а от пережити труднощі разом – важко. Коли чоловіки спиваються, стають наркоманами, байдужіють до жінки – у цьому є й вина жінки. Якщо до весілля такого не було, отже, щось сталося вже після, і воно спонукало до таких учинків.
У зраді винен не той, хто зрадив, а той, кого зрадили. Значить, не давав тій людині усього, чого вона потребувала. Можливо, не вистачало любові, спілкування, фізичної близькості. Якщо людина це все має, в неї не буде спокуси.
Один хлопець запитав: "Отче, що таке рай?" Сину, кажу, коли ти вдома, а твій тато приходить з роботи, а мама йому щиро всміхнеться, ото є рай життя. Хлопець відповів, що такого раю він не бачить удома.
3 
1
Коментарі