У п'ятницю ввечері у львівському парку ім. Івана Франка прогулюються кілька пар. Подружжя 54-річна Ірина та 58-річний Ігор Щербецькі йдуть попід руки. Поволі спускаються центральною алеєю і знову прямують угору. Обоє в коричневих кашемірових пальтах.
- У цьому парку перезнайомилися половина подружніх пар Львова, - каже Ігор Борисович. - Тут з одного боку - університет Франка, з другого - Політехніка. Ірину я теж тут зустрів. Пам'ятаю, сиділа сама на лавочці, обклалася купою паперів. Дипломну писала. Вона в мене філолог, а я на історичному вчився. Попросив прибрати папери, бо хочу присісти. Вона так підозріло подивилася, бо кругом було море вільних лавочок. Але посунулася.
- Колись тут за огорожею закохані пава і павич жили, - розповідає Ірина Михайлівна. - Пава така горда була, постійно хвоста розкривала. А павич біля неї крутився - і з того боку підходив, і з того. То я Ігорю казала, щоб учився, як біля жінки ходити. Дочка ходить сюди з дітьми вдень гуляти. Граються на майданчику, шукають і фотографують білок. Я прошу, щоб ще із зятем ввечері ходили. Тут, коли стемніє, справді якась дуже романтична аура.
Парк ім. Франка - це найстаріший муніципальний парк в Україні. Закладений 1779 року як Єзуїтський сад
Позаторік його реконструювали. Поставили ковані лави, старі ліхтарі замінили на надсучасні. Витратили на освітлення 330 тис. грн. На міжнародному конкурсі із зовнішнього освітлення Auroralia Award парк ім. Франка потрапив до сімки найкращих у світі.
2 
1
Коментарі