Ексклюзиви
Четвер, 13 травня 2021 12:45

Техаські балади нагадують козацькі пісні

15–16 травня в київському Docker Pub відбудеться фестиваль українського кантрі "День щастя". Про творчість розповідають його учасники

Ерік ВОЛОШИН, 33 роки, грає на банджо в гурті Zwyntar:

– Захоплювала темна сторона американської культури. Зокрема історії Джона Стейнбека й Говарда Лавкрафта. Граємо мікс кантрі й готики. Під час карантину зосередилися на записі альбому, де зробили акцент на українському фольклорі. Буде щось від Миколи Гоголя. Але не цитуватимемо й сюжетів не будемо запозичувати. У піснях передамо настрій творів Миколи Васильовича, авантюризм його героїв.

Відпочивали в Карпатах торік і почули, як дівчата співали наші тексти. Таке поєднання вразило, тож будуть згадки про гори й натяки на "Тіні забутих предків". Також переклали й переосмислили американські народні пісні. Поки що не кажемо, які саме. Та якщо слухаєте класичний рок, то знаєте їх.

Дещо зміниться наш ліричний герой. Раніше описував його як сумного, якому часто не щастило, тому продавав душу темним силам. Тепер це буде містичніша істота, в якій важко розгледіти людське. Щось потойбічне, але не агресивне.

Автор: facebook.com
  Київський дарк-кантрі гурт Zwyntar виступає на рок-фестивалі ”Тарас Бульба” в місті Дубно Рівненської області влітку 2018‑го. Склад групи (зліва направо): Дівуар – гітара, Наталія Ференс – пральна дошка, Саша Кладбіще – спів, ударні, Ерік Волошин – банджо
Київський дарк-кантрі гурт Zwyntar виступає на рок-фестивалі ”Тарас Бульба” в місті Дубно Рівненської області влітку 2018‑го. Склад групи (зліва направо): Дівуар – гітара, Наталія Ференс – пральна дошка, Саша Кладбіще – спів, ударні, Ерік Волошин – банджо

На одному з концертів педаль, що підсилює звук, чомусь вибухнула зеленим полум'ям. Це пасує нашому сценічному образу, тож усі подумали, що так і треба.

Популярність кантрі затихає, гуртів меншає. Хвиля зацікавленості протрималася з 2007-го. Це нормальна ситуація – кожні 10–15 років домінантні стилі змінюються та змішуються. Ми продовжимо працювати в цьому напрямку.

У новій платівці плануємо зробити насиченіше звучання. Я, можливо, гратиму на дульцимері – традиційному американському інструменті. Замовив його в Румунії. З незвичних інструментів у нас ще є пральна дошка.

Приміське життя в мене як у людини з мегаполіса викликає готичні образи. В англійській мові є спеціальний термін, що позначає страх передмістя. За духом українське подібне до американського. Це поля, які випромінюють свободу. Персонаж однієї з наших пісень Джонні йде через пустелю зі зброєю в одній руці та хрестом – у другій. Українці подібні з американцями в рішучості самим вирішувати конфлікти, що їх не може розв'язати держава. Техаські балади нагадують козацькі пісні.

Також надихає латиноамериканська традиція. Наприклад, такий культурний феномен, як ретабло. Це мексиканські яскраві картинки, наприклад про напад кажанів чи приліт прибульців. Такі мінікомікси були в кожному домі. В Україні щось таке є із зображенням козака Мамая. Теж висів мало не в кожній хаті.

Олександр БУЛІЧ, 32 роки, сценічне ім'я Sasha Boole, музикант:

– 2013 року після виступу в Кишиневі менеджер вирішив зробити сюрприз і організував поїздку у столицю країни, якої немає на картах світу. Я потрапив із концертами у Придністров'я. Це був наче похід у музей СРСР. Зараз принципово відмовився би там виступати. Занадто чітка паралель із Донбасом.

У Тирасполі на концерт прийшли люди, половина з яких не так цікавилася музикою, як хотіли подивитися на "рогатого бандерівця". В Україні вже почалася революція, а там у людей мізки були добряче промиті російським телебаченням. Але агресії не відчув.

Спілкувався після виступу з місцевими. Наслухався спогадів про війну 1992-го. Під враженням народилася пісня Iron and stone, що відкриває мій альбом Survival Folk 2014 року. Шкода, що досвід Придністров'я не відкрив очей українцям на відносини з Росією.

2019-го потрапив у Ґронінґен на фестиваль Eurosonic Noorderslag. Потім на національне телебачення – виступити в програмі 2 Meter Sessions. У ній грали світові зірки – Foo Fighters, Radiohead, INXS, REM, The Cranberries, Coldplay. Мене попросили співати лише українською, бо англомовні артисти до них приїжджають звідусіль пачками. Перед піснею коротко переказував про що в ній ідеться.

Не знаю, від чого залежить, якою мовою напишу наступну річ. Ніякого шоу-бізнесового розрахунку. Деякі композиції від початку мають такий меседж, що можуть бути тільки україномовні. В останньому альбомі Too Old to Sell My Soul є пісня "Там буде ніж". Це історія про граблі, на які раз за разом наступаємо. Людині з іншої частини планети без знання наших історичних і культурних особливостей це все здаватиметься химерною поезією.

За кордоном слухачі дивуються, чому я приїхав з американським фолком. Думають, що на афіші помилка, бо замість USA написано UA. Але в цьому і прикол. Ми даремно думаємо, що американська народна культура далека від нас. Її сформували мігранти, серед яких були й українці. В американському фольклорі багато подібних до українських історій, образів. Наше Дике Поле – чим не фронтир. У середині ХVIII століття це так само було неосвоєне, жорстоке, агресивне місце, куди часто тікали ті, хто встиг наламати дров і вирішив почати все з чистого аркуша.

Пожинаємо плоди комплексу меншовартості. Коли росіяни зникли з культурного поля, утворився певний вакуум. Бо співвідносити себе з ними не хочеться з етичних міркувань. А з ким тоді? Та можна ставати, ким хочеш.

15–16 травня

Фестиваль українського кантрі "День щастя".

Беруть участь: Sasha Boole, Max Paragraph, Volver Stone, Zwyntar, Міка Чуєв

16:00, Київ, Docker pub, вул. Богатирська, 25

Зараз ви читаєте новину «Техаські балади нагадують козацькі пісні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 467
Голосування Хто виграє футбольне Євро-2020/21?
  • 1) Франція
  • 2) Іспанія
  • 3) Німеччина
  • 4) Англія
  • 5) Італія
  • 6) Португалія
  • 7) Бельгія
  • 8) Нідерланди
  • 9) інша збірна
Переглянути