Ексклюзиви
Четвер, 03 березня 2011 13:15

Талановитих дітей треба вчити бачити зорі на небі і ями під ногами

Автор: фото: Андрій Подолян
 

Олександр ГУБЕНКО, 51 рік, кандидат психологічних наук, редактор всеукраїнського журналу "Обдарована дитина":

- Обдарованість залежить лише на 50 відсотків від спадковості. Решта - від виховання батьків і самовиховання, оточення. Талант можна помітити з 4 років. Засновник кібернетики Норберт Вінер 4-річним читав "Походження видів" Чарльза Дарвіна і розумів, про що йдеться.

А от фізик Альберт Ейнштейн до 3,5 років узагалі не говорив. Батьки думали, він відсталий. Багато залежить від навчального закладу. Ейнштейн спершу вчився у німецькій гімназії. Зненавидів її пруську муштру, вважався там ледь не розумово відсталим. Талант розкрив у іншій школі, в Швейцарії, де була вільніша форма навчання.

Дитина може бути дуже талановитою. Але в умовах сімейних чи фінансових негараздів її обдарованість деформується. Тоді винахідник може стати зламувачем сейфів. Дуже важливо, аби суспільство шукало й заохочувало таланти. Інакше вони стануть лідерами заколотів і революцій.

Вчитель середньої школи не може стовідсотково визначити, чи буде школяр талановитим. Нема списку критеріїв, за якими визначають обдарованість. На тестуванні учень може продемонструвати суперпоказники. А подорослішає - стане хорошим фахівцем. І не більше.

Аби відібрати таланти, треба створити умови їхнього саморозкриття. За радянської системи це виявляли ефективніше. Було безліч гуртків, будинків піонерів, центрів творчості. Вони давали дитині можливість розкритися. Зараз система позашкільної освіти напівзруйнована.

Чи стане здібна дитина талановитим дорослим, залежить і від впливу довкілля. На вулиці багато спокус - алкоголь, наркотики. Треба вміти сказати "ні".

Дівчата у школах начаються краще. Але професійні досягнення у хлопців зазвичай вищі. У чоловіків більше часу на саморозвиток. Жінки ж, замість розвивати здібності, прасують пелюшки, готують коханому сніданки. Дружина Ейнштейна була талановитим фізиком. Але присвячувала час дітям, поки чоловік удосконалювався. Його талант розкрився, її - ні.

Шкільна система погано впливає на талановитих. Вона стандартизує. А дитина розкривається краще, коли підхід до неї індивідуальний. Є учні, які сприймають матеріал повільно, але дуже глибоко. Є ті, хто "хапає" усе швидко, але поверхнево. Останні - успішні, отримують кращі оцінки, все знають, але великих досягнень не здобудуть ніколи. А дитина, якій знання дається важко, кожну деталь вивчає повільно і глибоко. І в майбутньому може зробити велике відкриття.

Діти здібніші й активніші у родинах, де багато цікавої та різноманітної літератури. У вихованні дотримуйтеся золотої середини. Дитина повинна відчувати батьківську волю, але мати простір для самовираження.

У деяких сім'ях малим дозволяють робити усе, що хочуть. Це неправильно. За таких умов вони зростають імпульсивними, неконтрольованими. Ці діти вибухові, не можуть керувати собою.

Є домінуюче виховання. Такого хлопчика чи дівчинку змалку замучують гуртками. Вони грають на якомусь музичному інструменті, навіть якщо нема слуху. Батьки постійно дають настанови. Ця дитина не ступить у дорослому житті й кроку без батьків, а в майбутньому - без дружини або чоловіка. Вони виростають безініціативними, хоча із добре розвинутим умінням змушувати себе до дії. Така людина нічого не доб'ється сама, у неї не розвинена креативність.

Батьки повинні створити проблемно-пошукове середовище для розв'язання задач. Аби малі вчилися розв'язувати проблеми самостійно. Завжди запитуйте дітей: "Як це вирішити? Поміркуй! Зроби завдання іншим, своїм способом". Дитину треба вчити бачити приховані можливості.

Талановиті діти часто стикаються із такою проблемою. Вони не хочуть вирізнятися. Я читав курси розвитку винахідливості в одній із шкіл Києва - при заводі, який випускає літаки. Хлопчик-семикласник вразив мене. Він швидко запропонував раціоналізаторське рішення - зробити пристрій, який за кілька хвилин виконуватиме операції, що займають цілий день. Діти одразу почали з нього насміхатися, заздрити. За півроку я його не впізнав. Він відмовлявся робити творчі завдання, злився із масою. Тому що в нього був страх стати не таким, як усі навколо. Дитину треба переконати: це навпаки добре, що він може стати лідером у класі, ініціюватиме цікаві справи, допомагатиме однокласникам. Вчителі мають підтримувати талановитих, якщо бачать, що ті замикаються.

Якщо цього немає - треба змінити школу. Іти до тієї, де інша атмосфера, де індивідуальність заохочується.

Ще серед обдарованих поширений страх бути творчою людиною, не зрозумілою навколишнім, і померти від бідності. Такий підсвідомий страх блокує сферу творчості. Людина має вибрати: благополучне існування серед пересічних, які заблокували свій талант. Або цікаве, творче життя.

Здібним часто заважає побутова невлаштованість. Людина вкладає себе у талант і нічого більше не помічає. Генії помирають від бідності й голоду. Бо роблять відкриття, пишуть романи і не мають часу, а інколи й не знають, як заробити гроші. Древній філософ Фалес, який заклав основи геометрії та астрономії, вивчав зірки й помер, бо задивився на небо і впав у яму. Тому дитині важливо дати навички для подолання побутової безпорадності. Талановитих треба вчити бачити і зорі на небі, і ями під ногами.

Ти можеш бути гарним поетом, але маєш знати, як заробляти. Можливо, зараз формується нова категорія талановитих дітей. Які навчаться поєднувати в собі дві речі: бути Дон Кіхотом, що живе вищими міркуваннями, і Санчо Пансою, який добре орієнтується у земному. Роблю висновки зі своїх спостережень. Нинішні таланти дедалі частіше поєднують духовне і матеріальне.

В українців високі природні задатки. У Китаї, наприклад, найталановитіших дітей відбирають, поміщають у спецзаклади і протягом двох років тренують, годують вітамінами, розвивають. Лише потім відправляють на олімпіади. Наших на конкурси забирають прямо зі шкіл. Та українці отримують вищі бали, аніж китайці. З того, що бачу щодня у школах, можу сказати: 50 відсотків дітей є обдарованими.

Зараз ви читаєте новину «Талановитих дітей треба вчити бачити зорі на небі і ями під ногами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1225
Голосування Скільки часу Олексій Михайличенко протримається на посаді головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) до зими
  • 2) до літа
  • 3) два роки
  • 4) повністю відпрацює трирічний контракт
Переглянути
Погода