Діамант і сапфір у колекції музею підмінили склом
21 грудня торік Майкл Рохана в американському музеї Бенджаміна Франкліна вкрав палець китайської статуї "Теракотовий воїн першого імператора". Помітили крадіжку через три тижні. На записах відеокамер побачили, хто пошкодив експонат. Палець знайшли вдома в Рохани.
8 тисяч статуй поховали разом з імператором Цінь Ши Хуан-ді у 210–209 роках до н. е. Частину знайшли 1974-го. Кожна коштує
понад 4,5 мільйона доларів
СЕЙ МЕН Лі, 61 рік, реставратор, Пекін, Китай:
– Готуємося вилетіти до США, щоб спробувати полагодити руку воїна. Робитимуть це щонайменше 11 осіб. Американська сторона заявила, що компенсують усі витрати.
Найбільше займаємося побитим посудом. Хоч як ретельно його не пакували б, проблеми трапляються. Ящиками трусить у транспорті, є мікротріщини. Тому нічого дуже цінного не віддаємо для виїзних виставок.
Недавно практикант зіпсував дві статуетки. Для однієї обрав занадто концентрований розчин. Другу впустив.
Мар'ян ЧЕЛІКОВ, 37 років, поліцейський, Прага, Чехія:
– Під час перевірки в лютому виявили, що хтось підмінив діамант і сапфір у колекції Національного музею. Не можемо встановити, коли востаннє ці камені точно були справжніми. Діамант конфіскували у 1950-х. Сапфір купили трохи пізніше. Є висновки кількох експертів, що камені справжні. Найімовірніше, їх украли ще до 1989 року. (У 1989-му в країні повалили комуністичний режим. Події назвали Оксамитовою революцією. – Країна).
Доступ до коштовного каміння мали кілька людей. Востаннє частину колекції перевіряли наприкінці 1990-х. Діамант і сапфір тоді не чіпали. Музей отримає страхові виплати.
Януш МІЧИК, 67 років, охоронець, Краків, Польща:
– Працював охоронцем музею, коли 2009-го з воріт Аушвіца вкрали напис Arbeit macht frei (робота звільняє. – Країна). Спочатку керівництво хотіло покарати нас. Але потім вирішили, що таке сталося через брак фінансування. Охоронців не вистачало патрулювати всю територію. До того ж вважали, що ми потрібніші всередині. Там час від часу намагалися поцупити щось із експозицій. Над ворітьми висіла камера. Але музей не купив обладнання для запису.
Напис потім знайшли. Злодії збиралися продати його колекціонеру, але він відмовився. Тоді вирішили розпиляти і продати частинами. Не встигли це зробити.
Ян ПРЕСТОН, 51 рік, мистецтвознавець, Лондон, Велика Британія:
– Недавно поліція попросила подивитися на кілька картин Ван Ґоґа. Його найчастіше крадуть із галерей і музеїв. Одне полотно було справжнє, а ще три не дуже якісною підробкою.
Більшість украдених картин не можуть знайти десятиліттями. Є декілька колекціонерів, яких звинувачують у тому, що не гребують краденим. Але жодних доказів немає. Поліція добилася ордера на обшук власника мережі ресторанів у Європі. Була інформація, що для нього в Мілуокі, США, недавно вкрали Пікассо. Справді мав подібні картини, але не вкрадені. Деяких своїх робіт Пікассо робив десятки копій.
Недавно звернулася страхова компанія. З будинку в Берліні вкрали шість картин. Я пояснив, що жодна не становить такої цінності для колекціонерів, щоб красти її. Не надто вдалі роботи Моне. Виявилося, власник хотів отримати виплати.
5 мільйонів доларів пропонували тому, хто щось знає про 13 картин, вкрадених з американського Бостона 1990 року. Це найбільша крадіжка в історії музеїв. Троє переодягнених поліцейськими злодіїв сказали, що проводять обшук. Ніхто їх не зупинив. У цій справі досі немає жодних зачіпок. Зараз ці роботи коштують до 700 мільйонів доларів.
Ема аль-АЯД, 47 років, гід, Каїр, Єгипет:
– У лютому сварилася з туристкою, яка дозволила своїм дітям гратися черепками посуду у відкритій експозиції.
Торік в охорону влаштувався чоловік, який тричі сидів у в'язниці за крадіжки. Планував винести прикраси. Його взяли, коли намагався відкрити броньоване скло.
Кожен музей має список зіпсованих туристами речей. У нас підлітки пописали саркофаг у коридорі. Тоді директор сказав, що самі винні. Усе цінне має стояти так, щоб до нього не можна було дістати. Якось німецькі туристи пописали папірус, бо подумали, що це – книга відгуків.
239 картин і мистецьких виробів украв 46-річний Стефан Брайтвізер із 1995-го по 2001 рік. Обікрав 172 музеї і колекціонерів у Франції, Німеччині та Бельгії. Крадене не продавав. Хотів зібрати власну колекцію.
Поліція знайшла менше 150 робіт у будинку Брайтвізера і його матері. Понад 60 картин жінка порізала, щоб знищити докази. Кілька тижнів частинами виносила їх на звалище й у ставок. Загальна вартість вкраденого – понад $1 млрд.
Брайтвізер був засуджений до 26 місяців позбавлення волі. Коли вийшов, украв іще 30 картин. За це його засудили до трьох років за ґратами
4 
35413
Коментарі